Мартин малий (Larus minutus, малая чайка)

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 100-150 г, довжина тіла: 25-27 см, розмах крил: 70-77 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні голова чорна; спід крил сірувато-чорний; спина і верх крил сірі; решта оперення біла; дзьоб і ноги червоні; райдужна оболонка ока темно-коричнева; у позашлюбному вбранні голова біла, з чорно-бурим тім'ям і чорно-бурими плямами за очима; дзьоб чорно-бурий; ноги рожевувато-сірі. У молодих птахів верх голови чорно-бурий, низ-білий, за очима чорно-бурі плями; пера спини чорно-бурі, зі світлою облямівкою; по верхніх покривних перах крил і по краю першорядних махових та на кінці хвоста проходять чорно-бурі смуги; верхні великі покривні пера другорядних махових світло-сірі; спід крил білий; дзьоб чорно-бурий; ноги бурувато-червоні; взимку першого року життя спина і плечі сірі.

За формою тіла і характером забарвлення нагадує звичайного мартина, але значно менший (з наших мартинів найменший), приблизно з річкового крячка. Проте дуже відрізняється від усіх крячків, з якими за розмірами його легше сплутати, ніж з іншими мартинами, коротким хвостом з рівним (а не виїмчастим) обрізом. Від звичайного мартина легко відрізнити в природі по чорній (а не коричневій) голові та білих (а не чорних) кінцях крил, а також по ніжному рожевому відтінку на білому споді тіла. Дзьоб і ноги темно-червоні.

Політ легкий, маневровий; гніздиться невеликими колоніями, нерідко разом зі звичайними мартинами і крячками.

Живлення

Основний корм малих чайок — дрібні водні та наземні безхребетні тварини та комахи. Крім того, харчується дрібною рибою і деякими ракоподібними, такими як артемії. У пошуках корму літає низько над мілководдям або прибережними травами, часто невеликими групами. Комах ловлять у повітрі подібно ластівкам, або збирають на поверхні води і з рослин. Рачків ловлять, блукаючи по мілководдю. Тримаються на воді, але не пірнають.

Розмноження

Статева зрілість, мабуть, настає у віці 3-х років. Як правило, гніздяться невеликими колоніями по 5-50 пар спільно з озерної чайкою, білокрилим і річковим крячком. Гніздо найчастіше влаштовується у вологому місці — в плавнях, на осоковій купині, заломі очерету, рідше на сухому березі водойми. У першому випадку будується велика і груба споруда з водних або навколоводних рослин, у другому викопується невелике поглиблення в землі, яке злегка вистилається стеблинками трав. Кладка містить 2-3 (рідше 4) яйця оливкового, оливково-зеленого або вохристо-бурого кольору з червоно-бурими, лілово-сірими або чорнуватими плямами. Насиджування починається з першого яйця і зазвичай триває 20-22 дні. Насиджують обоє батьків, проте більшу частину часу в гнізді проводить самка. Пташенята, що вилупилися покриті пухом сірувато-бежевого кольору з рудим відтінком. Самець і самка поперемінно займаються обігрівом і годуванням пташенят. У віці трьох днів пташенята вже здатні покидати гніздо, а на крило стають через 21-24 дні.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Гніздиться в Євразії, головним чином в межах республік колишнього СРСР. Статус перебування в Україні: гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться в заплавах Десни та Середнього Дніпра; під час міграцій трапляється скрізь; іноді зимує біля узбережжя Чорного моря.