Бугайчик (Ixobrychus minutus, малая выпь)

Середовище існування/Опис

Зріст бугайчика досягає всього 36 см. Маса 136-145 г, довжина крила біля 15 см. Бугайчик — єдиний представник ряду лелекоподібні, у яких самець і самка відрізняються за забарвленням. Самець бугайчика має чорну з зеленим відблиском шапочку на голові, крила і спину, голова і шия кремово-білі, черево охристе з білуватими кінчиками на пір’їнах. Дзьоб жовто-зеленуватий. Самка на спині бура, черево, голова і шия охристі. Дзьоб у самки жовтий з бурим кінчиком.

Бугайчик гніздиться на берегах великих і дрібних водойм зі стоячою водою, зарослих рослинністю. Цей птах веде дуже скритний спосіб життя, спритно лазячи по очерету, хапаючи стебла чіпкими довгими пальцями. Літає не дуже охоче, тільки на невеликі відстані, дуже низько над заростями або поверхнею води. Активний в основному вночі.

Живлення

Живляться птахи комахами, жабами, дрібною рибою.

Розмноження

Селяться на болотах, по берегах річок, ставів. Гнізда мостять в очереті або на деревах. Гніздяться поодиноко або рідше розрізненими колоніями. Кожна пара займає досить велику гніздову ділянку. Гніздо влаштовує в гущі очерету або в гілках дерева. Гніздо конічної форми, після виведення пташенят розтоптується і стає плоским. Бугайчик відкладає яйця в період з початку червня до кінця липня в залежності від місцевості і клімату. У кладці 5-9 білих яєць. Насиджують і виховують пташенят обоє батьків. Вже у віці декількох днів пташенята бугайчика спритно лазять по стеблах очерету, хапаючи їх довгими тонкими пальцями. У віці 7-12 днів пташенята вже можуть на нетривалий час покидати гніздо. У віці 1 місяця пташенята бугайчика вже встають на крило.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

До України прилітає в березні-квітні, відлітає в жовтні-листопаді; частина птахів зимує в пониззях Дунаю і Дністра. На зимівлю в країни Африки, Іран, Ірак відлітають у серпні-жовтні.