Гуска мала (Anser erythropus, пискулька)

Середовище існування/Опис

Один з 4-х видів роду, зокрема у фауні України. Підвидів не утворює.

Дуже схожа на велику білолобу гуску, але значно менша. У дорослого птаха голова, шия, спина та поперек темно-бурі; на лобі біла пляма, яка закінчується над заднім краєм ока; пера спини і крил зі світлою верхівкою; воло, груди і передня частина черева сірувато-бурі, на грудях і череві темно-бурі поперечні смуги; задня частина черева, надхвістя та підхвістя білі; махові пера темно-бурі; стернові пера бурі, з білою верхівкою. Дзьоб рожевий; він коротший за 40 мм — головна відмінність від великої білолобої гуски. Ноги жовтогарячі. Навколоочне кільце жовте. У молодого птаха білої плями на лобі, а також темних смуг на грудях і череві нема. Маса тіла — 1,3?2,3 кг, довжина тіла — 51–60 см, розмах крил — 1215–1340 мм.

Живлення

Живиться переважно рослинною їжею. Це хвощі, осока, злакові. Пасеться на полях, поїдаючи люцерну і овес.

Розмноження

Перелітний птах. Весняна міграція в Україні триває з середини березня до початку травня. Восени з'являється в середині або кінці вересня. В Азово-Чорноморському районі трапляється до грудня. Гніздові біотопи — схили берегів річок, вкриті густою рослинністю. На зимівлі та міграціях тримається різних типів водойм. Гніздо розміщує недалеко від води. В кладці від 1 до 8 яєць, найчастіше 4-6.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ І ПРИЧИНИ ЇЇ ЗМІНИ

Трапляється на прольоті окремими групами по 3–7, зрідка до 20–30 ос., іноді зграями до 50–300 ос., переважно з іншими видами гусей. Світова чисельність не перевищує 30 тис. ос. Останніми роками відбувається збільшення чисельності виду на міграціях та зимівлі у пн-зх Приазов’ї, що пов`язано з погіршенням умов зимівлі на Каспії. До причин зміни чисельності належать: трансформація біотопів у місцях зимівлі, браконьєрство, винищення під час линяння на місцях гніздування, розлякування птахів у репродуктивний період.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Внутрішні райони тундри і лісотундри Євразії від Норвегії до Чукотського хребта. Зимує на Пд-сх Каспії, у Азово-Чорноморському р-ні, пн-зх Європі, Китаї. В Україні під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Пн-зх Приазов’ї, де обмежено може залишатися і на зимівлю. Також зрідка зимує у південній частині Сивашу.

Охорона

Природоохоронний статус виду: вразливий. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус виду ? вразливий), Європейського червоного переліку, у Додаток І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів, у Додаток І Боннської конвенції, Додаток II Бернської конвенції і угоди AEWA. Виконується міжнародна програма реінтродукції в природу в Лапландії. В Україні разом з іншими водоплавними птахами охороняється на об'єктах природно-заповідного фонду. Успішно розмножується в умовах неволі, але в Україні не розводять.