Streptopelia decaocto

Середовище існування/Опис

Ареал кільчастої горлиці швидко розширюється. У наші дні птах проживає в Європі, Південній Азії та навіть в Африці. Кільчаста горлиця зазвичай населяє міські сади та парки.

Маленький непоказний голуб з чорною смугою на шиї в останні десятиліття широко розповсюдився по всій Європі. Цей птах - кільчаста горлиця. Оскільки основу раціону цього птаха складають зерно та насіння, він прагне триматися якомога ближче до людини, у містах і селах.

Вид –/Рід — Streptopelia decaocto
Родина – Голубині
Ряд – Голубоподібні

Довжина: 30-33 см
Розмах крил: 47-55 см
Маса: 190-210 г
Звички: взимку тримаються зграями, утворюють постійні пари
Їжа: зерно і насіння
Звуки: для охорони території видає звуки „гху-у-хуху, гху-уху-ху"; політ супроводжується назальними звуками
Тривалість життя: до 14 років

Раніше кільчаста горлиця мешкала в лісах Північної Африки, Малої та Південної Азії. З початку XX століття вона почала завойовувати новий ареал, причому птахи почали поселятися в містах. Кільчасті горлиці розселилися по всій Європі. Взимку птахи тримаються великими зграями, віддаючи перевагу територіям, розташованим поблизу місць, де зберігається зерно: фермерські господарства, млини, зоопарки, птахоферми. Горлиці, що живуть у Центральній Європі, в зимовий час поживу знаходять у селах і містах - там, де живе людина.

Рід горлиць включає 16 видів.

Живлення

Кільчасті горлиці - синантропний вид птахів, спосіб життя яких тісно пов'язаний з людиною. Птахи залюбки поселяються в міських і сільських парках та садах. Кільчасті горлиці харчуються зернами і насінням культурних рослин, що вирощуються на полях, крім того, вони збирають також насіння диких трав. Горлиці поїдають молоді пагони трави, бутони, квітки, та деякі плоди, вони не проти поласувати равликами, черв'яками та комахами, на яких інтенсивно полюють у період вирощування потомства. Зібрану їжу кільчаста горлиця зберігає в зобі, утвореному двома відростками стравоходу. Для полегшення роботи шлунку птах ковтає дрібні камінчики. Наповнивши зоб, він злітає на дерево і там перетравлює корм.

Розмноження

Статеве дозрівання: у рік
Період гніздування: з березня по жовтень
Несіння: 2-4 на рік
Кількість яєць: 2
Насиджування: 14-19 днів
Вигодовування пташенят: 15-19 днів

Горлиці, що живуть у Європі, гніздуються з березня по жовтень, а деякі пари приводять потомство навіть у зимовий час.

За сприятливих умов на сході ареалу кільчасті горлиці розмножуються протягом усього року. Щоб привернути до себе увагу самок, самці виконують ефектні танці в повітрі: злітаючи майже вертикально вгору, вони спускаються вниз по спіралевидній траєкторії. При цьому вони невпинно воркують. На землі самці розкланюються перед самками, показуючи себе з найвигіднішого боку. Птахи, що уклали союз, скріпляють його взаємним багатогодинним чищенням пір'їнок. Потім самець знаходить місце для гнізда і приносить гілочки, з яких самка сплітає низьке стійке чашоподібне гніздо. Горлиця відкладає два маленькі білосніжні яйця. Самка насиджує кладку вночі, а вдень її змінює самець. Перше пташеня з'являється на світ через 14-15 днів, а друге - ще через два дні. Горлиці годують пташенят спеціальною сирнистою масою, яку називають „пташиним молочком", - це поживний секрет зобних залоз.

Пташенята швидко ростуть і незабаром переходять на живлення зерном, розм'якшеним у батьківському зобі. У віці 14-15 днів малюки вже уміють літати. У сприятливий рік пара може виростити до 4 виводків. Поки один птах годує малят, інший висиджує яйця.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КІЛЬЧАСТОЇ ГОРЛИЦІ

Пташенята: спочатку батьки годують їх рідкою кашкою із зобу (пташиним молоком), потім зерном та розм'якшеним насінням. Через 15-19 днів пташенята вилітають із гнізда.

Горлиця, що летить: нижній бік тіла світло-сірий, край хвоста білий, кінці і внутрішні краї крил темні.

"Комір": у дорослих птахів на шиї є помітне чорне кільце.

Несіння: складається зазвичай з двох маленьких білих яєць. У сприятливий рік у самки буває до чотирьох кладок.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ГОРЛИЦЕЮ

Горлиця має сизо-бронзову спинку і світлий, рожево-голубуватий нижній бік тіла. Характерною особливістю дорослої особини є білий кінчик хвоста і чорний комірець. У польоті добре видно біле пір'я знизу на хвості та темний край крил. Кільчаста горлиця літає легко і стрімко. На землі птахи спілкуються між собою за допомогою одноманітних звуків: „гху-у-хуху, гху-у-хуху", а в польоті видають різкіші „хві-віг" - так вони зазвичай повідомляють про своє повернення. Кільчасті горлиці вподобали міські сквери, парки і сади, хоча раніше вони населяли лісову місцевість.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

На відміну від інших птахів, голуби не бояться дощу і часто "приймають душ", сидячи під його краплями.

Перелітний голуб - далекий родич кільчастої горлиці - у XIX столітті був одним з найчисленніших птахів Північної Америки. Його гніздові колонії в штаті Вісконсін займали площу поверхнею 2 200 км , щороку сюди прилітало 136 млн. птахів. Перелітні голуби були винищені людиною, вони гинули також від різних хвороб.

"Пташине молоко" кільчаста горлиця використовує не тільки для годування пташенят - самець у шлюбний період пригощає ним вподобану самку. Хімічний склад „молока" сприяє пробудженню взаємного статевого потягу.

У пташенят кільчастої горлиці характерна чорна смуга на шиї відсутня. Вона з'являється тільки у статевозрілих птахів.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Європейський ареал кільчастої горлиці - це Південно-Західна і Центральна Європа, Ісландія і південь Скандинавського півострова. Горлиця живе в Центральній Азії, в Індії, на Шрі-Ланці, в Бірмі, Китаї, Кореї і на Японських островах. В Україні звичайний осілий вид.

Охорона

Кільчаста горлиця - осілий птах, який тримається в населених пунктах. У наші дні їй ніщо не загрожує.