Куріпка сіра (Perdix perdix, серая куропатка)

Perdix perdix

Середовище існування/Опис

Сіра куріпка — широко поширений вид з роду куріпок. Важко розрізнити від іншого виду, бородатої куріпки. Об'єкт полювання.

Куріпка сіра нагадує рябчика чи невелику свійську курку. Представники виду є середньої величини куріпками. Дзьоб і ноги темного кольору. Верхня частина оперення ряба, коричневого кольору, боки і хвіст руді. Шпори на ногах відсутні. Статеві відмінності зводяться лише до того, що самки забарвлені блідіше.

Кеклик (Alectoris chukar, кеклик)

Alectoris chukar

Середовище існування/Опис

На Кара-Дазі, із західного й східного боку гори Зуб та поблизу хребта Сюрю-Кая досить часто вдається почути квохкання гірських, або, ж кам'яних куріпок – кекликів (Alectoris chukar). До Криму їх було завезено в XIX столітті з Середньої Азії для акліматизації. Однак браконьєри швидко винищили жалюгідну жменьку цих птахів. Вдруге завезли кекликів в 1947 році, проте результати також були невтішними. Втретє цих милих на вигляд птахів випустили в 1961 році, й цього разу птахам вдалося прижитися. Ареал цього птаха розширився від Алушти до угідь Феодосійського району, а з іншого боку півострова від Бахчисарайського району до Севастополя.

Куріпка біла (Lagopus lagopus, белая куропатка)

Lagopus lagopus

 

Середовище існування/Опис

Забарвлення білої куріпки влітку строкате, жовтувате і бурувате, навесні і восени каштаново-рудувате, взимку біле; ноги й ніздрі оперені. Зимою пір’я довше, краще розвинутий пух. Біле пір’я не містять пігменту і містить кисень – поганий провідник тепла, тому зимове вбрання краще захищає куріпку від холодів. Линька проходить три рази на рік. На пальцях зимою розвиваються довгі плоскі кігті, які допомагають птаху легше бігати по снігу і викопувати ямки для відпочинку. Влітку кігті стають коротшими, а густе оперення пальців зникає після першої линьки.

Скеляр строкатий, дрізд кам'яний (Monticola saxatilis, пёстрый каменный дрозд)

Monticola saxatilis

Середовище існування/Опис

Скеляр строкатий, дрізд кам'яний (Monticola saxatilis) — птах родини дроздових (Turdidae). Один з видів політипного роду; один з двох видів у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний птах.

Розміром з шпака. Довжина тіла — 180—192 мм, маса тіла — 43—63 г, довжина крила 11—13, хвоста — 7 см. Виражений статевий диморфізм. Дорослий самець у шлюбному вбранні легко впізнається в природі за строкатим забарвленням. У нього голова, горло, шия, верхня частина спини і поперек сині; нижня частина спини біла; надхвістя і весь низ насичено руді; крила темно-бурі; хвіст рудий, центральна пара стернових пер темно-бура; дзьоб чорний; ноги чорно-бурі. У позашлюбному вбранні верх темно-бурий, пера з вузькою вохристою облямівкою; низ з білою і бурою строкатістю. Доросла самка у шлюбному вбранні зверху бура, пера з вохристою облямівкою і темними плямами; горло білувате; решта низу вохриста з бурою поперечною строкатістю, на волі і боках тулуба рудий відтінок; стернові пера руді, крім двох бурих центральних; основа нижньої щелепи жовтувата. У позашлюбному вбранні самка строкатіша. Молодий птах схожий на дорослу самку у позашлюбному вбранні.

Тинівка альпійська (Prunella collaris, альпийская завирушка)

Prunella collaris

Середовище існування/Опис

Тинівка альпійська, завирушка альпійська (Prunella collaris) — невеликий горобцеподібний птах родини тинівкових, мешканець високогір'я. Один з видів політипного роду; один з 3-х видів у фауні України.

Довжина тіла — 18 см, маса — близько 40 г. Статевий диморфізм у забарвленні не виражений. Дорослий птах сірий; горло біле, з густими чорними смужками; на спині, попереку і верхніх покривних перах крил темно-бура строкатість; боки тулуба каштанові, з білуватими смугами; пера підхвістя темно-бурі, з білою облямівкою; махові пера чорні; стернові пера бурі, з білуватою верхівкою; дзьоб темно-бурий, з жовтою основою; ноги бурі. У молодого птаха світла пляма на горлі ледве помітна; сірий колір в оперенні майже цілком замінений бурим.

Вітаю на сайті «Птахи України»