Горобець польовий (Passer montanus, полевой воробей)





Passer montanus

Середовище існування/Опис

Польовий горобець — широко поширений птах родини горобцевих, близький родич мешканця міст хатнього горобця. На відміну від останнього, в меншій мірі залежний від людини. Зустрічається на околицях населених пунктів, в покинутих селищах і поблизу від посівів зернових культур, садів і виноградників. У дикій природі поширений у світлих лісах, чагарниках і степу. Дещо менший за хатнього горобця, відрізняється від нього в першу чергу коричневим капелюшком на голові, виразними чорними плямами на білих щоках, значно меншим за розміром чорним «нагрудником» на горлі і комірцем білого пір'я з боків шиї.

Вид –/Рід — Passer montanus
Родина – Горобцеві
Ряд – Горобцеподібні

Зграйний птах, веде осілий або мандрівний спосіб життя. Ніколи не зустрічається на одному клаптику землі з більш забіякуватим хатнім горобцем, з яким конкурує. У місцях, де популяції обох видів перетинаються, польовий і хатній горобці тримаються порізно, хоч і по сусідству. Спочатку євразійський вид, був інтродукований в Північну Америку, Австралію і деякі острови Тихого океану.

Дрібний, витончений горобець. Довжина тіла 12,5-14 см. Має зовнішню схожість з самцем хатнього горобця, з яким його поєднують буро-руда спина з широкими чорними смужками, білувате черево, чорні горло і вуздечка, а також біла смуга на крилі. Верх голови і потилиця каштанового кольору, щоки білі з виразною чорною плямою на криючих вуха. Передня частина шиї («нагрудник») теж чорний, проте на відміну від хатнього горобця пляма не така велика і не захоплює груди. Поперек і надхвістя вохристо-бурі. Крила темно-бурі з двома тонкими білими смужками на криючих (у хатнього горобця смуга одна). Черево сірувато-біле. Дзьоб влітку грифельно-сірий, взимку темніє і стає майже чорним. Райдужна оболонка кара.

Збоку зграйку польових горобців можна визначити по монотонності забарвлення, на відміну від добре вираженого статевого диморфізму у хатнього горобця самці і самки польового один від одного не відрізняються. Дуже схожі на дорослих і молоді птахи, виділяючись трішки блідішим оперенням і менш вираженим малюнком на голові. Вокалізація — характерне цвірінькання, у порівнянні з хатнім горобцем швидше двоскладове, різке і більше гугняве. По землі пересувається стрибками.

Відмінності від схожих видів: від дорослого самця горобця чорногрудого відрізняється чорними плямами на щоках, а також відсутністю чорного кольору на волі й чорних плям на боках тулуба; від дорослого самця хатнього горобця — також коричневим верхом голови.

У польового горобця самці і самки майже одного забарвлення— у природі відрізнити їх за зовнішніми ознаками неможливо, тоді як у хатнього горобця самці відрізняються від самок.
Польовий горобець має дещо інакше забарвлення. У нього верх голови каштаново-коричневий, а не сірий; щоки білі, а не світло-сірі; на щоках чорна смужка (у хатнього горобця її немає); чорна пляма на волі помітно менша, ніж у хатнього горобця.
Молоді польові горобці схожі на дорослих, але забарвлені тьмяніше; верх голови коричнево-бурий; плями на щоках і волі сірувато-чорного кольору.
Польовий горобець, хоч і супроводжує людину повсюдно, але частіше гніздиться в природних умовах — у парках, великих садах, чагарниках, на узліссях.
Гніздо найчастіше облаштовує в дуплах, штучних гніздівлях, норах, гніздах білих лелек і інших подібних місцях, тоді як хатній горобець зазвичай — під дахами людських осель.

Живлення

У живленні переважають «дикі» корми: навесні і влітку — здебільшого комахи та їх личинки, а восени і взимку — насіння різних бур'янів та інших рослин.

Розмноження

Зазвичай польовий горобець гніздиться парами, рідше колоніями від кількох до декількох десятків пар. Гніздо влаштовує в різних нішах, як природних, так і штучних. Селиться в дуплах дерев, порожнинах пнів, ущелинах скель, норах птахів і ссавців, під дахами будинків і в інших затишних місцях. На старому дереві з численними пустотами одночасно можуть гніздиться до десятка пар. Відомі випадки облаштування свого гнізда в основі житлових гнізд деяких хижих птахів — таким чином горобці забезпечують собі захист від непрошених гостей і годуються комахами, які злітаються на залишки їжі. Охоче займають шпаківні та дуплянки. Гніздо — акуратна куляста будівля з невеликим льотним отвором, звита із стебел злаків чи інших трав'янистих рослин, з домішкою вовни, пір'я та іншого м'якого матеріалу. Воно будується досить довго (іноді близько місяця) і зовні схоже на гніздо хатнього горобця, хоча і дещо більш грубувате.

У році дві, рідко три кладки, кожна з яких містить 3-7 (зазвичай 5-6) яєць. Забарвлення яєць мінливе, найчастіше білого, сірого або жовтувато-сірого кольору з густими дрібними цятками і плямами від темно-сірого до рудувато-бурого кольору. Зустрічається і однотонне бурувате або вохристо-буре забарвлення. Насиджують обидва птахи по черзі, починаючи з останнього яйця або трохи раніше, протягом 11-14 днів. Пташенята, що з'явилися на світ голі й безпорадні, за ними доглядають обоє батьків, обігріваючи і вигодовуючи їх переважно тваринними кормами — комахами і їх личинками, павукоподібними та іншими дрібними безхребетними. У віці 15-20 днів пташенята здобувають здатність літати, хоча ще протягом близько двох тижнів підгодовуються батьками, після чого збиваються у відокремлені зграйки і до холодів тримаються недалеко від гніздівель.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Поширений майже на всій території Європи і більшій частині Азії, за винятком районів Крайньої Півночі та Близького Сходу.





... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вітаю на сайті «Птахи України»