Кеклик (Alectoris chukar, кеклик)





Alectoris chukar

Середовище існування/Опис

На Кара-Дазі, із західного й східного боку гори Зуб та поблизу хребта Сюрю-Кая досить часто вдається почути квохкання гірських, або, ж кам'яних куріпок – кекликів (Alectoris chukar). До Криму їх було завезено в XIX столітті з Середньої Азії для акліматизації. Однак браконьєри швидко винищили жалюгідну жменьку цих птахів. Вдруге завезли кекликів в 1947 році, проте результати також були невтішними. Втретє цих милих на вигляд птахів випустили в 1961 році, й цього разу птахам вдалося прижитися. Ареал цього птаха розширився від Алушти до угідь Феодосійського району, а з іншого боку півострова від Бахчисарайського району до Севастополя.

Вид –/Рід — Alectoris chukar
Родина – Фазанові
Ряд – Куроподібні

Кеклик зазвичай перебуває в скелястих місцях, з розсипами каміння, порослих чагарником і густим травостоєм. Зазвичай тяжіє до води. Лісо-чагарниковий покрив в місцях проживання складають: дуб скелястий, граб, дика груша, глід, гледичія, барбарис, кизил, терен, шипшина, ліщина, дереза, ялівець. Трав'янистий покрив в основному представлений злаковими, типчаком, ковилою, чебрецем, зірочником, горицвітом, звіробоєм, суницею, ожиною та іншими рослинами.

Кеклик дуже гарний птах. Дещо куций й майже безхвостий. Голівка у нього маленька, акуратна. Навколо очей, як оправа від окулярів, червоні кільця, дзьоб яскраво-червоний, оперення щільне, перлинно-сіре, а на вохристих грудях ніби розсипане чорне «намисто». Уздовж голови з боків, оминаючи кругле вічко, чорна пір'яна смужка, боки рожево-руді, місцями з блакиттю і з каштановими розчерками. Завершують всю цю небачену красу багряно-малинові зі шпорами ніжки. Так виглядає кеклик-півник на початку весни. У самички шпор немає, та й загалом її вбрання скромніше.

Взимку ці птахи тримаються поодинці або невеликими групами, а вночі збираються щільною купкою десь в безвітряному місці для взаємного обігріву. Якщо їх сполохає хижак або людина, кеклики розбігаються і, не знайшовши потім в темряві один одного, замерзають і гинуть.

У березні кеклики починають відокремлюватися від своїх зграй і придивлятися один до одного. В кінці місяця, напередодні гніздового періоду, самець з самкою ходять і шукають поживу на гірських схилах і осипах вже сімейними парами.

Сполохані кимось птахи найчастіше не відлітають, а прудко тікають, досягаючи при цьому швидкості до 30 км / год. Кеклик птах неймовірно цікавий. Якщо він бачить людину, а людина при цьому оминає його увагою, кеклик стежитиме за нею. А якщо в одязі людини присутня якась яскраво забарвлена, особливо червона за кольором деталь, кеклик ще побіжить за нею на відстані.

У вересні-жовтні кеклики знову збираються в зграї. Основними ворогами кам’яних куріпок є лисиця, кам'яна куниця, великий яструб, ворона, сорока.

Живлення

Кам’яні куріпки Криму, крім тваринної їжі, харчуються різними ягодами і насінням трав. В зимовий період, коли випадає сніжний покрив завтовшки 25-30 см, в якості підгодівлі використовується насіння проса, сорго, зерновідходи.

Розмноження

Яйцекладка починається в кінці квітня - травні. Цікаво відзначити характерну для кекликів особливість: у них іноді буває дві кладки одночасно. Одну старанно насиджує самка, іншу - не менш ретельно самець. Гніздо самка влаштовує в кам’яних розвалах, під кущем або просто в траві в заглибині, вистеленій сухою травою. У кожній з кладок 9-12 яєць. Термін насиджування залежить від погодних умов і триває 18-25 днів. Пташенята, ледве обсохнувши, вже бігають з матір'ю, здобуваючи собі поживу. За три місяці молоді птахи досягають розмірів дорослих, однак відрізняються менш яскравим оперенням.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Кеклик —поширений в Південній Європі, Північній Африці, на Аравійському півострові та в Азії від Пакистану до Тибету і Китаю. Деякі представники роду, такі як азіатський і червононогий кеклики, були інтродуковані в США, Канаді, Новій Зеландії і на Гаваях, у деяких районах поширені гібриди між цими видами. В 60-х роках XX ст. азіатський кеклик (Alectoris chukar) був успішно інтрудукований в Криму для потреб мисливського господарства.





... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вітаю на сайті «Птахи України»