Хрустан (Eudromias morinellus, хрустан)

Середовище існування/Опис

Хрустан - невеличкий птах. У місцях гніздування він почувається досить впевнено насамперед тому, що вони розташовані віддалік цивілізації.

Самки хрустанів забарвлені яскравіше, ніж самці. Це притаманно для тих видів птахів, самці яких дбають про нащадків без допомоги самок. Самка хрустана відіграє домінуючу роль в ритуалі залицяння. Вона нерідко робить навіть декілька кладок, а потім передає піклування про них самцям.

Хрустани гніздяться поодинці, їхні місця гніздування знаходяться в Азії і Європі, і також на південних схилах Альп і Карпат - на нижніх пасовищах і кам'янистих лугах. Деякі хрустани гніздяться в горах Шотландії, частіше - Скандинавії і на Кольському півострові. Вони поселяються на висоті до 2 000 метрів над рівнем моря, де ландшафт місцевості складається зі скель, покритих лишайниками і низькорослими чагарниками. Хрустан зустрічається на рівнинах, в тундрової зоні на півночі Сибіру та на сході Скандинавського півострова. Гнізда хрустана бачили також у Німеччині і в Нідерландах. Шлюбний наряд чудово маскує птаха серед гір і в тундрі. Контрастний візерунок робить хрустана непомітним посеред лишайників й у заростях трав, оскільки контури його тіла на такому тлі виглядають розмитими. Хрустан зимує у напівпустелях та в інших посушливих районах.

У Європі живуть золотава сивка і тулес.

Живлення

Хрустан годується комахами: жуками і мухами, збирає павуків, дощових хробаків, маленьких равликів, споживає і рослинну їжу.

Птах зазвичай полює на кам'янистій місцевості й у заростях рослин. На пошуки їжі хрустан виходить рано-вранці чи вночі, нерідко віддаляючись від гнізда на досить велику відстань. Птах постійно перебуває у русі і зупиняється лише для того, щоби вхопити свою здобич.

Розмноження

У хрустана спостерігається зміна звичайних ролей самця і самки. Самка цього виду крупніша, яскравіша і активніша за самця, якого вона намагається залучити у шлюбний сезон. Для того, щоб домогтися бажаного результату, самка піднімає і опускає крила, ізолюючи самця від інших птахів у зграї. Місце для гнізда, яке зазвичай перебуває на відкритій ділянці, вибирає самка. Потім обидва партнери викопують у землі невелике заглиблення. Один з них приносить траву, мох та інший рослинний матеріал, а інший вистеляє ним гніздо. Після кладки яєць самка залишає партнера, щоб разом з іншими самками об'єднатись у зграю. Самець насиджує кладку, дбайливо зігріваючи яйця. Від ворогів самця і кладку рятує захисне забарвлення. У пташенят надзвичайно яскравий пух. Хрустанам непотрібно вигодовувати своїх пташенят, оскільки вони відразу після того, як вилупилися, залишають гніздо. Проте батько охороняє малят від хижаків. Побачивши ворога, хрустан розігрує перед ним справжній спектакль: він прикидається пораненим і волочить по землі начебто зламане крило.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ХРУСТАНА

Шлюбний наряд: птахи обох статей забарвлені однаково, проте оперення у самки яскравіше. Спина у хрустана темно-коричнева, над оком є біла смуга, груди - іржаво-червоного кольору, з поперечною білою смугою, черевце чорне.

Ноги: довгі і сильні, забарвлені у жовтий колір. Під час пошуку їжі і токування птах невтомно бігає на своїх довгих ногах.

Яйця: зазвичай три бежевих яйця, покритих темним захисним візерунком.

Пташенята: маленькі, щільні грудочки, жовто-вохряні з чорними плямами і кремово-білим черевцем, без червоних пір'їн на грудях, що є у дорослих птахів. Але у них незабаром з'являться білі смуги над очима і на грудях.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХРУСТАНОМ

У середній смузі хрустанів можна спостерігати восени, коли птахи летять на південь. Хрустани здійснюють сезонні міграції поодинці або невеликими зграями. Ці птахи за розмірами нагадують чорного дрозда. Відмітні риси хрустана - білі смуги над очима, які з'єднуються ззаду на шиї, утворюючи „іжицю". Груди птаха перетинає яскраво-біла смуга. Тонку білу окантовку видно на маховому і хвостовому пір'ї. Черевце і верх голови - чорного кольору. Хрустан швидко літає і бігає. Під час бігу птах часто зупиняється і витягує шию. Ці птахи зимують в Південно-Західній Азії і у Східній Африці. Взимку вони тримаються на напівпустельних рівнинах.

МІГРАЦІЇ

Хрустан здійсює щорічні міграції на південь і зимує в напівпустелях між Марокко та Іраном. Популяції, котрі живуть у північній частині Сибіру, змушені щорічно долати шлях довжиною понад десять тисяч кілометрів. Західноєвропейські хрустани залишають місця гніздування у вересні-жовтні місяцях, а сибірські - вже у липні. Самці з підрослими пташенятами вирушають на південь двома тижнями пізніше самок.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Німці називають хрустана „tоrnеll". Це слово походить від грецького прикметника, що означає „дурний". Багато народів помітили надзвичайну самовпевненість птаха, що межує із дурістю. Англійці прозвали його „бевзь".

Хрустани виводять безліч пташенят, однак більша їх частина гине протягом перших тижнів життя, наприклад, від раптової прояви весняних холодів.

Британці використовують пір'я хрустана для виготовлення рибальської приманки і прикрашають ними капелюхи.

Нерідко, відклавши яйця і залишивши їх першому партнерові, самка хрустана підшукує собі ще одного жениха.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Хрустан зустрічається у Шотландії, Північній Європі, на півночі Сибіру та в Центральній Азії. Окремі гніздові колонії є у горах Словенії й Австрії. Хрустан зимує у Північній Африці і на Близькому Сході. В Україні птах зустрічається переважно в районах степової зони.

Охорона

Чисельність популяцій хрустана поступово скорочується. В Альпах це пов'язано з розвитком туристичного бізнесу. У Шотландії хрустан є об'єктом промислу.