Горобець чорногрудий (Passer hispaniolensis, черногрудый воробей)

Passer hispaniolensis

Середовище існування/Опис

Маса тіла: близько 30 г, довжина тіла: близько 15 см.

У дорослого самця в шлюбному вбранні верх голови і задня частина шиї каштанові; "брови" і щоки білі; спина, плечі, поперек, надхвістя і боки тулуба сірувато-бурі, з чорною строкатістю; вуздечка, горло і воло чорні; груди, черево і підхвістя світло-сірі; на каштанових покривних перах другорядних махових світла смуга; махові й стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб чорний; ноги бурі; в позашлюбному вбранні каштанові й чорні пера зі світлою облямівкою; дзьоб темно-бурий, із жовтуватою основою. У дорослої самки вся голова, горло й воло сірувато-бурі; над оком світла "брова"; спина, плечі, боки тулуба й верхні покривні пера крил світло-бурі, з поздовжніми темними смугами; поперек і надхвістя однотонно сірувато-бурі; дзьоб бурий, основа світла; ноги світло-бурі. Молодий птах схожий на дорослу самку.

Підкоришник звичайний (Certhia familiaris, обыкновенная пищуха)

Certhia familiaris

Середовище існування/Опис

Довжина тіла – самців 110—155, самок 121—145 мм, розмах крил – 180-210 мм, вага – 7-9,5 г.

Невелика пташка з жорстким, загостреним ступінчастим хвостом, довгим тонким серпоподібно зігнутим дзьобом, короткими лапами з сильними кігтями. Загальний тон забарвлення спинної сторони сірувато-або рудувато-бурий з блідими білуватими плямами; на попереку і надхвісті сірувато-бурий. Черевна сторона тіла шовковисто-білого кольору з легким блиском. Махові буруваті, починаючи з 3-го — зі світлими плямами. Стернові пера буруваті з світлим осереддям та краями. Дзьоб бурий зі світлішою нижньою щелепою; ноги сірувато-бурі, райдужна оболонка ока коричнева. У молодого птаха спинна сторона видається плямистішою, ніж у старих птахів, оскільки плями круглішої форми. Всі кольори забарвлення більш тьмяні. Низ жовтувато-білий, без блиску. В підкоришників звичайних сильно виражена сезонна та індивідуальна мінливість, що виявляється переважно у зміні забарвлення верху тіла від сірого або сірувато-бурого до рудувато-бурого.

Підкоришник короткопалий (Certhia brachydactyla, короткопалая пищуха)

Certhia brachydactyla

Середовище існування/Опис

Довжина тіла — 12,5 см, розмах крил — 17-20,5 см, вага — 6-11 г.

Підкоришник короткопалий є невеликим птахом із коричневим забарвленням оперення верхньої частини тіла, що вкрита смугасто-сторкатим орнаментуванням, рудуватим огузком та сірувато-білим черевом, грудьми та горлом, і світлими «бровами». Дзьоб відносно довгий, загнутий донизу, а довгий жорсткий хвіст надає птаху змогу утримуватись вертикально на стовбурах та великих гілках дерев, де він добуває собі харчування. В забарвленні короткопалих підкоришників на території Європи спостерігається географічний градієнт: із заходу на схід забарвлення верхньої частини тіла стає темнішим. Статевого диморфізму не спостерігається; молодим птахам притаманна світліша нижня половина тіла, інколи з жовтуватим відливом.

Гаїчка-пухляк (Parus montanus, буроголовая гаичка)

Parus montanus

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 9-12 г, довжина тіла: близько 12 см.

У дорослого птаха верх голови й горло бурувато-чорні; щоки й боки шиї білі; спина, плечові пера, поперек, надхвістя і покривні пера верху крил бурувато-сірі; низ білуватий, на боках тулуба і череві сірувато-вохристий відтінок; на складеному крилі на другорядних махових перах білувата пляма; махові й стернові пера бурі; дзьоб сірувато-чорний; ноги сірувато-бурі. Молодий птах схожий на дорослого, але верх голови й горло бурі.

Гаїчка болотяна (Parus palustris, черноголовая гаичка)

Parus palustris

Середовище існування/Опис

Дрібна синиця неяскравого забарвлення і щільної статури. Дуже рухлива, швидко перебирається в гущавині дерев і нерідко звішується вниз головою на кінці тонких гілочок. Політ швидкий, хвилеподібний. Загальна довжина 12-14 см, розмах крил 18-20 см, маса 10-15 г. Зовнішнім виглядом добре відрізняється від всіх синиць, за винятком буроголової гаїчки (пухляк), з якою розділяє схожі розміри і деталі оперення. У польових умовах розрізнити ці два види буває непросто, особливо здалеку, і основною визначальною ознакою у таких випадках є різна вокалізація. В пропорціях чорноголова гаїчка більш довгохвоста і володіє меншою за обсягом головою. Варто відзначити, що в районах перетину ареалів цих двох видів чорноголова гаїчка зазвичай домінує над буроголовою.

Вітаю на сайті «Птахи України»