Вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus, пеночка-весничка)





Phylloscopus trochilus

Пернатий, який прилітає із вирію в квітні, є гніздовим та перелітним птахом. Під час перельотів його вдається побачити скрізь, де є дерева і чагарникова рослинність, але влітку зустрічається на вологих ділянках в листяних лісах з густим підліском.

Але птаха цього досить важко помітити, бо він весь час ховається то в кронах дерев, то в листі кущів. Коли перебуваєш у лісі, то прислухавшись, іноді вдається серед розмаїття пісень пернатих почути і голос вівчарика весняного. Його спів складається з елементів, які різняться за тривалістю, частотою і амплітудою. У вівчарика весняного пісня може складатися із 18 елементів.

Маса вівчарика весняного становить до 10 грамів. Голова маленька з тонким дзьобом, очі коричневі, над очима є білясті «брови», верх тіла бурий з оригінальним зеленкуватим відтінком, а низ наче білястий, жовтувато-бурий. Коли пернатий летить, то видно жовте підкрилля, короткі та світлі ноги. Особливої різниці між забарвленням самця і самки не має, але самка видається трішки меншою.

Повернувшись з вирію вівчарики відновлюють втрачені сили: живляться комахами і павуками. Пісня самців у цей час мелодійна, а у молодих буває короткою і навіть свистовою, але у всіх починається швидко і до кінця уповільнюється. Птахи розбиваються на пари, які обирають гніздові території, оцінюють достатність корму на ній, присутність ворогів, найбільш безпечні місця. Гнізда свої вони мостять н землі із стебел і листків трав, а також з моху. Вони мають оригінальні кришечки і бічний вхід. Самичка відкладає 4-5 білих, з красивими червонуватими плямками яєчок.

Розшукати такі гнізда з повною кладкою в лісі вдається у другій половині травня або на початку червня. Самець вівчарика весняного участі в насиджуванні кладки не бере. Він частенько навідується до самички, приносячи павуків. Через два тижні починають вилуплюватися малюки: вони кволі, погано вкриті пухом, очі та вушні отвори закриті, навіть голова з шиєю хитаються — настільки пташенята безсилі. Малюки постійно просять у батьків їсти. Вони залишаються у гнізді 18 днів, але покинувши його, ще погано літають і зовсім безпорадні, тому дорослі близько тижня годують їх у лісі. Згодом пташенята починають самостійно ловити комах, павуків, розшукувати у лісі стиглі ягоди. Цікаво, що молодь у цей час видається набагато яскравішою, ніж її батьки.

Відлітають на зимівлю вівчарики у вересні-жовтні. Зимують вони в Південній Африці і частково в Аравії та Ірані.





... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вітаю на сайті «Птахи України»