Вільшанка (Erithacus rubecula, Зарянка, или реполов, или малиновка)

Середовище існування/Опис

Вільшанка - найчастіший гість у наших садах. Вона відноситься до найвідоміших видів птахів. Якщо хоча б раз вдалося привернути її за допомогою їжі до годівниці, вільшанка буде прилітати туди всю зиму.

У межах ареалу вільшанок можна зустріти на всіх природних лісових територіях. Гнізда ці птахи влаштовують на землі, поміж корінням дерев. Розвиток сільського господарства протягом останніх десятиліть спричинив сильну зміну пейзажу - зникло безліч лісів. Тому вільшанки часто гніздяться на лісових узліссях і в заростях. Вони пристосувалися також і до життя в садах. Завдяки зміні місця перебування птахи настільки посмілішали, що більше не уникають людських поселень і охоче влаштовують в них свої гнізда.

У Європі вільшанки живуть насамперед на лісових просторах, однак вони також зустрічаються в парках, що заросли деревами, і в садах. У них є свої території, які вільшанки рішуче захищають.

Крім синьошийки, до близьких родичів вільшанки відносяться також звичайний соловей та синій соловей.

Живлення

Вільшанки шукають на землі комах, дощових черв'яків і равликів. Восени вони поїдають ще й ягоди, а взимку охоче прилітають до годівниць, де клюють м'які корми.

Розмноження

Вільшанки, також як і інші співочі птахи, позначають свою територію голосним співом. Найголосніше вони співають навесні, у цей час спів здобуває ще один зміст - привернення самки.

Пісня вільшанки в шлюбний період починається звуками, що нагадують скрип незмащеного колеса воза, який піднімається вгору, а закінчується мелодійним передзвоном срібних дзвіночків.

Самець гарно залицяється до самки, приносячи їй усілякі ласощі, які вони потім разом з'їдають. Самка, натхненна весняним теплом, в'є гніздо. У лісовій хащі вона влаштовує його з листя, трави й коріння рослин, вистилає м'якою вовною.

Гнізда вільшанки будують у садах та неподалік від будинків, на карнизах веранд або в сараях. Інколи вони використовують і відкриті будиночки для птахів, якщо ці висять у відлюдних місцях.

Пташенята виводяться в період із травня по червень. Однак, буває, що гнізда вільшанки влаштовують вже у лютому місяці. Після кладки яєць самка протягом 14 днів не залишає свого гнізда. У цей час там можна побачити тільки її коричневу спинку. Самець же увесь цей час піклується про їжу. Він приносить самці поживу інколи навіть тричі протягом однієї години. Про потомство протягом перших 2-3 тижнів піклуються обоє батьків. Після закінчення цього періоду пташенята вже починають літати самі й розпочинають самостійне життя. Ще до настання зими вони знаходять свої власні території. Якщо птахам вдалося відкласти яйця раніше, то після розпаду сімейної пари вільшанки приступають до другої кладки.

Нерідко буває й так, що самець ще продовжує піклуватися про пташенят з першого виводка, а самка вже сидить на яйцях вдруге.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІЛЬШАНКИ

Оперення дорослих особин: Грудна клітка пташенят вільшанок здається строкатою, тому що їхнє непоказне на вигляд контурне пір'я по краях має чорне забарвлення. Протягом перших двох місяців у вільшанок відбувається післягніздова линька, і тоді їхнє дитяче пір'я замінюється пір'ям дорослих, птахів.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВІЛЬШАНКОЮ

Вільшанку найпростіше можна побачити під час перекопування землі в садку. Вже через декілька хвилин праці на загорожі або на гілці сусіднього дерева з'явиться вільшанка, яка буде терпеливо чекати моменту, коли у свіжоскопаній землі можна буде пошукати що-небудь їстивне. Вільшанки - часті гості в садах, тут вони сідають на голу землю так само охоче, як і на кущі троянд або інших рослин. Цих птахів можна принадити до годівниці, у якій вони знайдуть різноманітний корм, у тому числі пасують їм і вівсяні пластівці. Якщо вистачить терпіння, то вільшанку можна приручити - тоді вона братиме поживу прямо із руки. Важливо, щоб не злякати її, але й не можна заохочувати пташку до зайвої довірливості, особливо, якщо поблизу є кіт. Вільшанка іноді гніздиться і у викинутому посуді, наприклад, у старому відрі, яке лежить під живоплотом, і у будиночку для птахів.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

В Англії так називають поштарів через їхню червону уніформу. Вільшанки асоціювалися також зі святковими листівками.

У Великобританії та Центральній Європі вільшанки живуть поблизу людських поселень. В інших країнах Європи їх відстрілюють заради спортивного інтересу або з метою споживання в їжу.

Третина всіх молодих вільшанок вмирає ще до закінчення першого року життя. Їх наздоганяють хижаки або ж вони гинуть від голоду, бо не в змозі про себе подбати. Десята частина дорослих вільшанок гине, захищаючи свою територію від ворогів.

Дрізд є американським еквівалентом вільшанки.

СПІВ

Своїм співом птахи позначають територію та привертають до себе партнерів. Навесні, коли вільшанки-самці шукають самку, вони співають голосніше. Ранковий спів пов'язаний насамперед з позначенням території.

Вільшанки співають майже цілий рік. Пізнім літом, під час оперяння, вони співають набагато тихіше, ніж звичайно. Починаючи з цього періоду і протягом всієї осені, і дорослі, і молоді особини виконують тиху, більш меланхолічну „осінню пісню", головною метою якої є позначення зимової території. Самці починають співати свою весняну пісню вже в лютому. Пісня ця закінчується мелодійним передзвоном срібних дзвіночків. Особливо добре вільшанка співає відразу ж після сходу й заходу сонця - звідси й друга назва цього птаха - зорянка.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Вся Європа, за винятком частини узбережжя Середземного моря й північної Скандинавії. Живе також у центральних областях Західного Сибіру, на Кавказі, у Малій Азії та Північно-Західній Африці.

Охорона

Чисельність її популяції досить стабільна. Вирубування лісів не призвело до зменшення чисельності вільшанок -вони пристосувалися до інших умов життя.