Шишкар ялиновий (Loxia curvirostra, Клёст-еловик)





Loxia curvirostra

Середовище існування/Опис

Ялиновий шишкар - один з небагатьох птахів, який не відлітає в теплі краї. Цей птах навіть гніздується тоді, коли ще лежить глибокий сніг - наприкінці зими й на початку весни. Ялиновий шишкар на тлі інших пернатих жителів Центральної Європи виділяється особливою будовою дзьоба. Наддзьобок і піддзьобок схрещуються між собою, їх гострі кінці виступають з боків дзьоба. Своїм дзьобом, немов пінцетом, ялиновий шишкар виймає насіння з ялинових та соснових шишок.

Ялиновий шишкар віддає перевагу ялиновим лісам, проте трапляється також у змішаних, соснових та модринових лісах. Він зустрічається на території Європи, частині Азії, Північної Америки і Північно-Західної Азії. На деяких європейських територіях живуть споріднені види цього шишкаря. Шишкарі пристосувалися до специфічного корму. Тільки деякі види птахів до свого раціону додають насіння хвойних дерев. Саме своєрідним харчуванням пояснюються багато особливостей у житті цих птахів. Наприклад, специфічна форма дзьоба і висиджування пташенят у найсуворішу пору року.

Вид –/Рід — Loxia curvirostra
Родина – В'юркові
Ряд – Горобцеподібні

Довжина тіла – 16-18,5 см
Розмах крил – 30 см
Маса: 35-40 г
Звички: суспільні птахи; тримаються зграями
Їжа: насіння ялини і сосни, дрібні комахи
Тривалість життя: 4 роки

Шишкар живе у хвойних лісах Європи, Азії, Північної Америки і Північно-Західної Африки. Місця гніздування цих птахів нестійкі, оскільки птахи постійно кочують у пошуках місць годування. При неврожаї кормів вони можуть відлітати з лісів і з'являтися у степах і навіть пустелях. За розмірами ялиновий шишкар трохи більший за снігура. На вигляд птахи не дуже спритні, проте таке враження відразу зникає, коли побачиш їх на дереві. Шишкар не тільки швидко бігає по гілках, перекидається на них, але й бігає догори ногами. Недаремно відомий зоолог Альфред Едмунд Брем називав його „північним папугою". Розрізняють декілька видів шишкарів, серед них шишкар сосновий і шишкар білокрилий.

Коли пташенята шишкаря покидають гніздо, лусочки на шишках починають відгинатися, тому молодим птахам легко діставати насіння. Шишкарі настільки вправно пересуваються по гілках дерев, що їх нерідко порівнюють з папугами.

Живлення

Раціон ялинового шишкаря не є дуже багатим - він харчується насінням шишок хвойних дерев. Саме тому в разі неврожаю кормів ці птахи кочують по лісах у пошуках місць годування. Ялинові шишкарі мігрують зграями. У особливо багатих на їжу місцях ці птахи затримуються і виводять пташенят. Ялиновий шишкар має незвичайну будову дзьоба. Наддзьобок і піддзьобок схрещуються між собою, а їх гострі кінці виступають з боків дзьоба. За допомогою такого „пристрою" шишкар розкриває лусочки шишок і вибирає насіння. Шишкар зі спритністю папуги перекидається на гілках, швидко бігає по них, іноді висить донизу головою -і все це для того, щоб дістати жадане насіннячко. У пташенят дзьобик прямий. Коли молоді птахи починають годуватися самостійно, їх дзьоби змінюють форму. Насінням хвойних дерев харчуються також чижі і звичайні чечітки, проте це не єдина їхня їжа.

Розмноження

Статеве дозрівання: у рік
Період гніздування: грудень-травень
Несіння: зазвичай 1
Кількість яєць: 2-5
Висиджування: 12-13 днів
Пташенята стають на крило: у 25 днів

Ялинові шишкарі, як і всі птахи, виводять пташенят тоді, коли є достатньо їжі. Пернаті турбуються про те, щоб її можна було легко знайти неподалік від гнізда, тому що в цьому випадку не треба надовго залишати яйця і пташенят без нагляду. Крім того, пташенята, покинувши гніздо, також не залишаться без їжі, тому пташенята у шишкарів з'являються не тільки взимку, але й восени та навесні. Проте найчастіше період гніздування припадає на грудень-травень.

Шишкарі будують гнізда тоді, коли всюди ще лежить глибокий сніг і бувають люті морози. Один з елементів шлюбного ритуалу цих птахів полягає в тому, що парні самець та самка годують одне одного насінням.

Після спаровування обидва птахи приступають до спорудження гнізда. Воно розташовується на ялинових лапах, під прикриттям гілок, які захищають птахів, що сидять на гнізді, а в майбутньому і пташенят від снігу та дощу. Гніздо шишкаря велике, добре утеплене. Самка відкладає 3-4 яйця. Насиджування триває 12-13 днів. Пташенята шишкаря залишаються в гнізді близько 2 тижнів, проте й після вильоту з гнізда батьки продовжують їх догодовувати. У неврожайні роки багато пташенят гине.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ШИШКАРЯ

Самка: оперення жовто-сіре або зеленувато-сіре.

Дзьоб: наддзьобок і піддзьобок схрещуються між собою. Гострі кінці виступають з боків.

Самець: оперення самця яскраво-червоного кольору, на плечах червоно-буре, вуха, крила і верхня частина хвоста бурі. Молоді самці у віці до року оранжево-жовті.

Несіння: 2-5 блідо-зеленуватих яєць, вкритих темними цятками. Насиджування триває біля 12-13 днів.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Дзьобики пташенят шишкарів прямі. Батьки годують малюків напівперетравленим насінням, спеціальною кашкою, що утворюється в їхніх зобах. З часом дзьоби пташенят змінюють форму.

Раніше шишкарів вважали святими птахами. Така думка народилася з кількох причин. По-перше, трупи птахів довго не розкладаються (птахи немов „просмолюються" смолою хвойних рослин). По-друге, в них хрестоподібні дзьоби (потрібні для добування насіння). І, по-третє, вони гніздуються взимку, їх позбавлені оперення пташенята не замерзають (у шишкарів теплі гнізда).

Деякі лісники вважають, що шишкарі завдають шкоди ялиновим деревам, проте така думка є хибною.

Охорона

Чисельність популяції ялинових шишкарів тісно пов'язана з урожаєм ялинових і соснових шишок. Вважається, що в усьому ареалі ці птахи достатньо численні.





... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вітаю на сайті «Птахи України»