Підорлик великий (лат. Aquila clanga) — птаха родини яструбових.

Довжина тіла 65-73 см, маса 1,6 — 3,2 кг. Статевий диморфізм не виражений, cамки більші за самців. Підорлик великий дещо більший і темніший (світла морфа зустрічається рідко) від свого найближчого родича — малого підорлика, однак в польових умовах ці два види відрізнити практично неможливо. Оперення дорослих птахів (від трьох років і старші) однотонне, темно-буре, потилиця і підхвістя забарвлені дещо світліше. Зрідка зустрічаються особини, в яких основний бурий колір замінений охристо-жовтуватим.

У молодих особин оперення зі світлими каплеподібними плямами на верхній стороні тіла. Зустрічається також світла варіація з домінуванням охристо-золотистого тону. В проміжних вбраннях поступово зменшуються домішки охристих плям. Дзьоб і кігті чорні. Ноги жовті. Ноги оперені до самих пальців.

В Україні гніздиться в Лісостепу та на Східному Поліссі. Ареал охоплює Євразію - від Південної Фінляндії та Угорщини до Примор`я та Північно-Східного Китаю. Зимує у Південній Азії.

Найчастіше його можна зустріти в старих, переважно вологих, заплавних лісах.

Чисельність підорлика великого помітно скорочується, особливо в басейні Сіверського Дінця та в деяких південних областях (у минулому був звичайним, хоч і не численним, видом Лісостепу). Гніздиться 100 - 150 пар (у тому числі у центральних областях - близько 60).

Здобич підорлика великого різноманітна. Найбільше він виловлює водяних щурів (іноді вище 50% в спектрі харчування), але не проти поживитися і пттхами, найчастіше пташенятами, жабами, зміями, в тому числі гадюками. В його гніздах знаходили навіть дрібних щурят, яких, ймовірно, вибирали з пересохлих після повеней калюж. В цілому в харчуванні підорлика переважає живність болотна. Харчування гнучке: при зміні кормової ситуації підорлик легко переходить з однієї групи (наприклад, гризуни) на інші (амфібії, птахи).

Полювання підорликів на каченят і рідше на дорослих качок викликала іноді нарікання в його адресу. В зв'язку з цим були проведені дослідження впливу під орликів великих на поголів'я качок та інших мисливських птахів. Виявилось, що навіть при доволі високій (порівняно з більшістю інших частин ареалу в 2—3 рази) численності всі підорлики добувають за літо не більше 3—5% качиних (майже виключно молодняк). Для інших птахів (перепел, деркач, чайка) цей показник виявився ще нижчим — близько 1 %.

Мисливські території великі, 15—30 квадратних кілометрів. Полюбляють гніздитися не ближче кілометра один від одного.

Гніздиться підорлик великий на деревах. Одне і теж гніздо птахи часто використовують декілька разів.

В травні самка відкладає 1-3, частіше 2 строкатих яйця.

Перше і друге яйце відкладаються неодночасно, але висиджування починається з першого яйця. Пташенята вилуплюються через 40 днів. Молодше пташеня, яке вилупилося з другого відкладеного яйця, потерпає від агресії старшого брата і, як правило, гине в перші два тижні життя. У віці 8-9 тижнів пташенята підорлика великого стають на крило, і, в залежності від місця гніздування, в вересні або жовтні відлітають на зимівлю.

Заходи охорони підорлика великого не здійснювалися, однак потрібно виявляти і брати під охорону місця гніздування.