Гаїчка болотяна (Parus palustris, черноголовая гаичка)





Parus palustris

Середовище існування/Опис

Дрібна синиця неяскравого забарвлення і щільної статури. Дуже рухлива, швидко перебирається в гущавині дерев і нерідко звішується вниз головою на кінці тонких гілочок. Політ швидкий, хвилеподібний. Загальна довжина 12-14 см, розмах крил 18-20 см, маса 10-15 г. Зовнішнім виглядом добре відрізняється від всіх синиць, за винятком буроголової гаїчки (пухляк), з якою розділяє схожі розміри і деталі оперення. У польових умовах розрізнити ці два види буває непросто, особливо здалеку, і основною визначальною ознакою у таких випадках є різна вокалізація. В пропорціях чорноголова гаїчка більш довгохвоста і володіє меншою за обсягом головою. Варто відзначити, що в районах перетину ареалів цих двох видів чорноголова гаїчка зазвичай домінує над буроголовою.

Вид –/Рід — Parus palustris
Родина – Синицеві
Ряд – Горобцеподібні

Пір'я верхньої частини голови пофарбоване в блискучий чорний колір і виглядає як темна шапочка, опущена на очі і заходить на потилицю. Ще одна чорна деталь оперення — невелика пляма з розпливчастими краями під дзьобом, не доходить до грудей; у більшості підвидів вона більш дрібна порівняно з аналогічною плямою у гаїчки-пухляк. Бічна частина голови білувата, ближче до шиї набуває охристий відтінок; боки шиї сіруваті. Спина і покривні пера крила пофарбовані в пісочний або буро-сірий колір, більш монотонний (без світлих пір'їнок), ніж у буроголової гаїчки. Крила і хвіст темно-бурі, з більш світлими (але не білуватими) облямівками пір'я. Груди і черево білуваті, з охристим або сіруватим відтінком. Дзьоб чорний, ноги темно-сірі, райдужка бура. Статевий диморфізм не проявляється. Молоді птахи обох статей виглядають більш тьмяно, з темно-бурою і матовою (без блиску) «шапочкою».

Розрізняють від 8 до 11 підвидів чорноголової гаїчки. Мінливість виражається в ступені інтенсивності і варіюванні відтінків загального забарвлення оперення, варіювання розмірів чорної плями під дзьобом, в загальних розмірах і пропорціях. Чорноголова гаїчка володіє багатим голосовим репертуаром, за яким її найпростіше відрізнити від близької буроголової гаїчки.

3вуки: пісня — дзвінке "цві-цві-цві-цві-цві", поклик — енергійне "сі-сі-дже-дже-дже".

Середовище існування: листяні й мішані ліси з густим підліском поблизу водойм і боліт.

Відмінності від схожих видів: від гаїчки-пухляка відрізняється меншим розміром чорної плями на горлі, металічним полиском на голові й відсутністю білуватої плями на другорядних махових перах на складеному крилі, але достовірно — лише покликом.

Живлення

В їжу споживає насіння, ягоди, комах.

Розмноження

Весь рік гаїчки тримаються парами, які зберігаються протягом життя. Кожна пара, як правило, селиться на значній відстані від інших, так що суцільні поселення утворюються дуже рідко. До того ж, ці птахи суворо територіальні, і лише в зимовий час на своїй ділянці толерантні по відношенню до 3-5 молодих гаїчок, що не встигли обзавестися другою половинкою. До розмноження приступає в кінці першого року життя в останніх числах березня; цей період завжди супроводжується загальним збудженням птахів — бійками між самцями і інтенсивним співом з високої точки. Залицяння самця включає в себе демонстративне годування самки, при цьому остання відповідає помахами крил і жалібними криками. В якості місця для гнізда зазвичай використовується дупло листяної породи дерева, поглиблення в трухлявому пні, ущелина поміж піднятих коренів дерева, що впало, на висоті до 6-7 м (найчастіше 1-3 м) над землею. Рідше гніздо розташоване в поглибленні в землі, дерев'яній стіні або штучному синичнику. Чашовидної форми гніздо складається з шматочків зеленого моху, до якого часто додані шерсть, павутина, іноді пір'я і кінський волос. Додавання матеріалу в підстилку триває в період відкладання яєць.

Повна кладка містить 5-10, частіше 7-9 яєць. Яйця пофарбовані приблизно так само, як у більшості синиць — в злегка блискучий білий колір з червонувато-коричневими цятками і точками, більш інтенсивними з боку тупого кінця. У порівнянні з яйцями чубатої синиці або чорної синиці темні плями на шкаралупі виглядають дещо більш тьмяними. Насиджує тільки самка протягом 13-17 днів, в той час як самець забезпечує її і себе кормом. Поява на світ пташенят — починаючи з середини травня. Вони мають жовтий або коричнево-жовтий рот, і зверху покриті рідким буро-сірим пухом. Вигодовують потомство обоє батьків, по черзі приносячи в гніздо дрібних комах. Через 16-21 день після появи на світ пташенята залишають гніздо, однак ще близько тижня підгодовуються батьками, після чого розсіюються.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Область розповсюдження — помірні широти Євразії, на яких розрізняють кілька ділянок у західній та східній частині материка. Найбільш великий з них охоплює більшу частину Європи від Кантабрійськіх гір і Піренеїв на заході до долини річки Білої в Південному Уралі на сході. В Україні осілий, кочовий. Поширений у лісовій і лісостеповій смугах, а також у північній частині степової смуги.





... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вітаю на сайті «Птахи України»