Вівчарик товстодзьобий (Phylloscopus schwarzi, толстоклювая пеночка)

Середовище існування/Опис

У дорослого птаха верх оливково-бурий; через око проходить вузька темно-бура смуга; над оком широка жовтувата «брова», яка доходить до потилиці і ззаду дещо загнута вгору; горло білувате; низ сірувато-білий, з бурим відтінком на волі та боках тулуба; підхвістя жовтувате; махові і стернові пера бурі; дзьоб бурий, міцний; ноги світло-бурі, молодий птах схожий на дорослого, але весь низ з жовтим відтінком.

Середовище існування: ліси, зокрема байрачні, узлісся.

Поведінка, її особливості: потайний, тримається переважно в приземній частині кущів.

Відмінності від схожих видів: від весняного вівчарика і вівчарика-ковалика відрізняється широкими жовтуватими «бровами», міцним дзьобом і дещо масивнішою головою; від жовтобрового вівчарика-білуватим горлом, бурим відтінком на боках тулуба та жовтуватим підхвістям.

Живлення

Харчування складається з павуків і комах, яких птахи шукають в траві і чагарнику.

Розмноження

Гніздо — велике, пухке, майже кулясте, на траві, купині або низько на кущі. Кладка — 3-6 білих яєць з жовтуватими плямами і коричневими точками.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Область розповсюдження простягається від Сахаліну аж до північного сходу Китаю і півночі Кореї. У Європі гніздові популяції відсутні. Регіон зимівлі — це південний схід Азії від Китаю до Бірми. Міграція починається з вересня, а в кінці жовтня птахи прилітають в свої зимові квартири. У середині березня птахи залишають місця гніздування і, починаючи з середини травня, повертаються назад. В Україні рідкісний залітний вид. Спостерігався на півострові Тарханкут.