Грицик великий (Limosa limosa, большой веретенник)

Середовище існування/Опис

Грицик великий – крупний птах розміром з галку, з довгими ногами і дуже довгим дзьобом. У шлюбному оперенні має бурувато-рудий верх голови, іржасто-руді голову, шию і воло. Горло і боки лоба білуваті. Над оком білувата “брова”, вуздечка чорна. Спина і плечі чорно-бурі, з рудими і сірими плямами. Поперек чорний. Черево, надхвістя, підхвістя і спід крил білі. Дзьоб тьмяно-жовтий, на кінці чорно-бурий, ноги чорні. В польоті відрізняється широкою білою смугою на крилі, двоколірним хвостом (біла основа і чорна вершина) і виступаючими за хвіст ногами. Самка дещо тьмяніша за самця. Це вбрання птахи носять з травня по липень. В позашлюбному оперенні птах має буро-сірий верх, голову і шию. Воло і боки грудей значно світліші. Горло і пляма над оком білі. Молодий птах подібний до дорослого у шлюбному вбранні, але щоки і горло сіруваті.

Великий грицик – обережний птах, що тримається у вологих місцях. Досить галасливий під час гніздового періоду. В інший час почути його голос майже неможливо. Добре бігає, літає і плаває. Політ швидкий і енергійний. Під час осіннього перельоту великі грицики іноді трапляються зграями до 50 птахів, але частіше можна спостерігати невеличкі зграйки до 10 особин. Іноді поодинокі грицики приєднуються до зграї інших куликів меншого розміру, виконуючи у них роль ватажка – першими злітають при наближенні небезпеки, а на польоті тримаються на чолі зграї. Як навесні, так і в період гніздування живляться біля води і на вологих болотистих місцях, в другій половині літа й восени – на сухих місцях разом з чайками і кульонами.

Чисельність птахів знаходиться під загрозою через зміну навколишнього середовища (руйнування і зміну луків шляхом розорювання, осушення, заростання високою травою) і переслідування людиною під час міграцій та на місцях зимівлі. Кладки можуть гинути під час раннього сінокосіння, або повної його відсутності, перевипасу худоби. Для збереження популяції необхідне збереження гніздових біотопів і зменшення фактору турбування людиною. Вид занесений до Бернської (додаток 3) та Боннської (додаток 2) конвенцій. Охороняється Угодою прo охорону афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів та Директивою Європейського союзу по охороні диких птахів.

Живлення

Харчуються водними комахами і їх личинками, павуками, дрібними ракоподібними, двостулковими молюсками, іноді ікрою риб і жаб. В гніздовий період в деяких районах можуть переважати саранові. На прольоті і в місцях зимівлі можуть споживати рослинну їжу (ягоди і насіння).

Розмноження

З`являється групками в березні-квітні. Одразу після прильоту на місця гніздування самці починають токувати: літають і ритмічно хитаються з одного боку на інший, весь час видаючи свій жалібний токовий крик. Гніздяться колоніями до 10 пар. Моногами. Місце для гнізда обирає самець і мостить його на невеличкій купині біля води або негустої трави, іноді на лисинах біля болота. Це невеличка ямка, вимощена травою. Кладку з чотирьох яєць насиджують обидва птахи протягом 23-24 днів. Батьки активно захищають гніздо, вистрибуючи назустріч ворогу із різкими звуками. З хижими птахами вступають в сутичку в повітрі, а при наближенні людини сильно тривожаться: птах ляскає крилами і постійно сідає прямо перед ногами людини, потім відлітає і знову сідає. З такою ж відданістю захищає і сусідні гнізда. Пташенята виводкові і, ледь обсохнувши, починають годуватись з батьками на берегах водойм. Стають на крило через 25-30 днів.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Грицик великий поширений від Ісландії і Бельгії до Камчатки і Уссурійського краю. В Західній Європі поширений спорадично на схід від Великобританії і Франції, де трапляється лише в деяких місцях, де збереглись необроблені вологі луки і болота. В Нідерландах поширений повсюдно. В Східній Європі великий грицик зустрічається частіше, оскільки тут збереглось більше диких земель. За межами материка гніздиться в Ісландії, на Фарерських, Шетландських і Лофотенських островах. Зимує в Африці і на південній границі Сахари. В Україні гніздовий і перелітний. Поширений в лісовій, лісостеповій та частково степовій смугах. Під час міграції зустрічається на всій території. Характерні біотопи – вологі ділянки біля прісних або солоних водойм. Полюбляє заболочені місцевості, густі зарості берегової рослинності, вологі луки. По завершенні гніздування, зазвичай, відкочовує в ще більш вологі місця.