Гагара білодзьоба (Gavia adamsii, белоклювая гагара)





Gavia adamsii

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 4,0-6,0 кг, довжина тіла: 75-100 см, розмах крил: 137-152 см.

У дорослого птаха в шлюбному вбранні голова, горло, шия, махові й стернові пера чорні, голова і шия з синьо-зеленим металічним полиском; на межі горла і вола вузька чорно-біла смуга; на боках шиї чорно-білі плями; спина, плечі і покривні пера крил чорні, з білими цятками і плямами; низ білий; верхня частина боків тулуба чорна, з білими цятками; підхвістя чорне; дзьоб кремовий, на нижній щелепі вигин, тому дзьоб здається задертим догори; ноги темно-бурі; райдужна оболонка ока червонувато-бура; в позашлюбному вбранні верх бурий, на спині і плечах світла смугастість; низ білий; дзьоб буруватий. Молодий птах подібний до дорослого в поза-шлюбному оперенні, але пера спини і плечей зі світлою облямівкою.

Вид –/Рід — Gavia adamsii
Родина – Гагарові
Ряд – Гагароподібні

Із води злітає з розгоном, політ прямий і швидкий. 3вуки: голос подібний до голосу чорношийої гагари, але хрипкіший і грубіший.

Відмінності від схожих видів: від полярної гагари відрізняється кремовим або буруватим і дещо загнутим догори дзьобом, а також тим, що, сидячи на воді, голову тримає трохи піднятою вгору, але на відстані часто відрізнити складно; від червоношийої та чорношийої гагар відрізняється більшими розмірами та значно масивнішим дзьобом, а в шлюбному оперенні - також цілком чорною головою і майже цілком чорною шиєю.

Живлення

Живиться в основному рибою, пірнаючи та наздоганяючи здобич під водою. Зазвичай живиться на озерах, але якщо гніздо розташоване неподалік від узбережжя, то може живитися і на морі. Крім риби також живиться молюсками та ракоподібними. Інколи в шлунках знаходили гравій.

Розмноження

Статевої зрілості досягають на третьому році життя. На місця гніздування гагари повертаються в середині червня. Білодзьобі гагари дуже консервативні: з року в рік вони гніздяться на одному і тому ж місці, використовуючи нерідко минулорічне гніздо. Причому на водоймі, як правило, протягом декількох років селиться тільки одна і та ж пара птахів. Висиджування пташенят у білодзьобої гагари відбувається довше, ніж у інших видів гагар, і вона змушена приступати до розмноження раніше. Це робить її гнізда дуже уразливими до раптових підйомів води, до переміщень льоду і інших несприятливих чинників.

Влаштовують гнізда, коли встановиться рівень води на водоймах після весняної повені. Гнізда - викладені мохом і осокою майданчики - розташовуються в 30-40 см від води, в місці, захищеному від хвиль, під прикриттям кущів карликової берези та верб. Кладка з кінця червня, коли озера ще стоять під льодом. У кладці два, іноді одне яйце. Яйця схожі на яйця чорнозобої гагари, але трохи крупніші. Основний фон шкаралупи темний, оливково-бурий (без зеленуватих тонів); по ньому безладно розкидані чіткі, неправильної форми буро-чорні цяточки і плями. Насиджує головним чином самка, вдень самець змінює її на 2-3 години. Він знаходиться неподалік і відганяє від гнізда ворогів. Пташенята вилуплюються в кінці липня.

Пташенята покриті темно-бурим пухом. Майже добу вони перебувають у гнізді, потім сходять на воду, і хоча можуть плавати та пірнати, батьки перший час перевозять їх на спині і годують, приносячи їм у дзьобі риб і безхребетних.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

В Україні рідкісний залітний вид. Зареєстровано на Тернопільщині. Середовище існування: річки, озера.

Охорона

У гніздовий час дорослі гагари іноді видобуваються аборигенним населенням в їжу або заради шкурок. Головний фактор, що лімітує загибель гагар в рибальських сітях набуває в ряді районів Чукотки катастрофічних масштабів. Велика загибель кладок і новонароджених пташенят від наземних (песці) і пернатих (великі чайки, ворони) хижаків. Найчастіше ця загибель буває спровокована людьми, оскільки білодзьобі гагари при неспокої надовго залишають гнізда й тривалий час не повертаються до них.





... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вітаю на сайті «Птахи України»