Acrocephalus paludicola

Середовище існування/Опис

Очеретянка прудка, очеретянка вертка (Acrocephalus paludicola) — птах родини кропив'янкових. Монотипний вид політипного роду; один з 7 видів роду у фауні України.

Вид –/Рід — Acrocephalus paludicola
Родина – Кропив'янкові
Ряд – Горобцеподібні

Місцями проживання є заплавні луки з чагарниково-осоковими заростями; низинні болота, порослі верболозом та іншими гігрофільними рослинами. На прольоті - береги річок і ставів із заростями верболозу та інших гігрофільних рослин. Чисельність незначна, постійно знижується. Причини зміни чисельності — осушування боліт, викошування тощо.

Живлення

Живиться комахами та дрібними молюсками.

Розмноження

Перелітний птах. З'являється в середині, квітня - 1-й декаді травня. Оселяється окремими невеликими групами. Гніздо (чашоподібне) влаштовує на незначній висоті над землею або водою, в куртинах чагарників і трави. Кладка (кінець травня - червень) з 4 - 6 яєць. Насиджують і годують пташенят самка та самець. Відлітає протягом перших двох декад вересня. Птахи прип'ятської популяції до р-нів зимівлі летять через Польщу, Німеччину, Францію, Іспанію, а далі вздовж атлантичного узбережжя Африки.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ І ПРИЧИНИ ЇЇ ЗМІНИ

Світова популяція 12–20 тис. самців. Ще 40–50 років тому в Україні оселялось в 4–5 разів більше птахів, ніж тепер. Загальна чисельність зараз оцінюється в 3,5–4,1 тис. самців (тобто, 15–20% світової популяції). В Україні виділяються два популяційні угруповання: прип'ятське (3–3,5 тис. самців), яке локалізоване в основному в північній частині Волинської області та деснянсько-дніпровське (500–600), що охоплює Чернігівську та Київську області. Щільність гніздування сягає 1–2 самців на га. Причини зміни чисельності: втручання людини у природні процеси болотних систем, яке порушує гідрологічний режим. Критичною є трансформація гніздових біотопів.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Ареал охоплює територію Євразії вiд південної частини Фiнляндiї на півночі до Iталiї на півдні та вiд Франції на заході до Томської та Новосибiрської областей Росiї на сході. У першій половині ХХ ст. гнiздилась у Волинськiй, Рiвненськiй, Хмельницькiй, Чернiвецькiй, Вiнницькiй, Київськiй, Чернiгiвськiй, Сумськiй областях; можливо також в Закарпатськiй, Черкаськiй, Полтавськiй, Харкiвськiй та Запорiзькiй. На прольоті зустрічається також в Одеській, Миколаївській та Львiвськiй областях. Протягом ХХ ст. перестала гніздитися в Західній Європі і катастрофічно скоротила чисельність в Центральній Європі. В Україні зараз гніздиться у Волинській, Рівненській, Київській і Чернігівській обл. Зимує в Африці на південь від Сахари.

Охорона

На глобальному рівні вид належить до категорії «Вразливий» у Червоному переліку видів, яким загрожує зникнення, Міжнародної спілки охорони природи (IUCN). На європейському рівні категорія SPEC 1 (глобально вразливий вид). Додаток І Директиви Ради Європи, щодо охорони птахів. Включено до Червоної книги України (1994, 2009), Боннської (Додатки І та ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. З метою охорони потрібно збереження всіх місць гніздування на території України; обов’язково, щоб всі вони були включені до ПЗФ держави. Проведення ренатуралізації осушених боліт, де раніше гніздилися птахи.