Червонозоба гагара (Gavia stellata, краснозобая гагара)

Середовище існування/Опис

Червонозоба гагара - найменша із усіх гагар. Вона чимало часу проводить, плаваючи та пірнаючи. Так червонозоба гагара здобуває поживу - рибу та інших водних мешканців.

Червонозоба гагара - найменший представник птахів з гагароподібних, що зустрічається на європейському узбережжі в зимовий період. Краще червонозобої гагари вміють пірнати лише його далекі родичі -пінгвіни. Під водою гагара працює своїми сильними ногами й почасти крилами.

Червонозоба гагара - це жителька тундри і тайгової зони. Вона зазвичай гніздиться на маленьких прісних озерцях, розташованих неподалік моря. Гагари чудово пристосувалися до водного способу життя. Рятуючись від переслідувань, вони занурюються під воду, виставивши на поверхню лише голову.

У гагари великі й досить важкі кістки. Гагара вміє плавати під водою, оскільки може витісняти повітря з легень,і повітряних мішків. У м'язах і крові цього птаха міститься запас кисню, особливо необхідний для підтримки життєво важливих функцій організму під час тривалого пірнання. Одночасно із організму виводиться двооксид вуглецю, що нагромаджується у тілі гагари, що довго перебуває під водою. Гагара здатна протриматися під водою півтори хвилини, пропливаючи при цьому понад сто метрів і досягаючи глибини 10 м. На відміну від інших водоплавних птахів, яким для підняття у повітря з води необхідно розбігтися, червонозоба гагара злітає без особливих зусиль.

Живлення

Червонозоба гагара вважається чудовим підводним мисливцем. В неї струнке подовжене тіло обтічної форми, гострий дзьоб та зміїна шия. Ноги цього птаха винесені далеко назад - ознака, що є властивою найкращим пернатим плавцям і нирцям.

Червонозоба гагара по суходолі переміщується зазвичай поповзом, відштовхуючись ногами. Плаває вона відмінно. Передні пальці її лап з'єднані плавальними перетинками. Під час плавання птах широко розставляє лапи і сильно працює ними, почасти допомагаючи собі крилами.

Червонозоба гагара споживає в основному рибу та інших водних мешканців. Дрібну здобич вона ковтає під водою повністю, а з великою піднімається на поверхню. Охочіше всього гагара полює у невеликих водоймах із прозорою водою, оскільки свою здобич вона відшукує насамперед за допомогою зору.

Розмноження

Червонозобі гагари - моногамні птахи, що утворюють пари на все життя. Щороку вони повертаються на постійні місця гніздування. Нерідко птахи користуються одним і тим самим гніздом. Повернувшись навесні із місць зимівель, партнери кружляють над гніздом, регочучи чи видаючи протяжні тужливі крики, які можна почути за кілометр від цього місця.

Шлюбна церемонія відбувається на воді. Птахи приймають своєрідні пози і кричать. Нерідко самець, вискочивши із води, приймає вертикальну позу, притиснувши дзьоб до грудей. Такі ж рухи виконує і самка. Потім пара птахів переслідують одне одного у воді.

Партнери разом будують гніздо. Гніздо являє собою купу з листя осоки і пухівки. Пересуваючись по суходолі поповзом, гагари залишають за собою витоптані стежки. Обидва батьки поперемінно насиджують кладку протягом 24-29 днів. Новонароджені пташенята, що є покриті чорнувато-бурим пухом, у той же самий день виходять із гнізда і сходять на воду. Пташенята чудово плавають і пірнають. Батьки підгодовують їх рибою.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧЕРВОНОЗОБОЇ ГАГАРИ

Дзьоб: кінчик дзьоба трішки піднесений вгору, на відміну від дзьоба більш крупної чорнозобої або смугастої гагари.

Шлюбне вбрання: птах зодягає його у квітні чи травні і носить до осені. Саме тоді на попелясто-сірій шиї видно пляму кольору червоного вина, із-за якої птах і отримав свою назву.

Звичне оперення: червонувато-каштанова пляма на горлі зникає, сіре оперення голови і шиї змінюється більш світлим, який переходить в біле забарвлення грудей. Спина ж і надалі залишається темною.

Яйця: два великих довгастих темних оливково-зелені яйця, рідко покриті темно-бурими цятками. Батьки висиджують кладку близько місяця.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ГАГАРОЮ

Червонозоба гагара - найдрібніший представник сімейства. У Центральній Європі червонозоба гагара в шлюбному вбранні зустрічається досить рідко. Вона регулярно появляється тут під час сезонних міграцій - у жовтні, та у квітні-травні місяцях. В окремих районах червонозобі гагари залишаються зимувати. На відміну від інших гагароподібних, яких тут часто можна зустріти, у червонозобої гагари більш тонкий задертий вгору дзьоб. Від чорнозобої гагари вона відрізняється тим, що у неї немає світлих плям на спині. Червонозоба гагара під час плавання тримає голову піднесеною, і, крім того, птах на тривалий час занурюється під воду і потім з легкістю злітає з поверхні води.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Під час пірнання очі червонозобої гагари захищають прозорі повіки.

Сірувато-бура спина червонозобої гагари всіяна дрібними світлими цятками-„зірочками".

У північних народів існують повір'я, котрі пов'язують появу червонозобої гагари з дощем. На Шотландских островах пташку називають „дощовим гусаком". Індіанці також вірили, що гагара - передвісниця дощу.

У наш час гагари і поганки (представником поганкоподібних є чомга) відносяться до двох окремих загонів, хоча зовнішньо ці птахи дуже подібні і ведуть однаковий спосіб життя. Пташенята у чомги, проте, мають смугасте забарвлення.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Червонозоба гагара гніздиться на невеликих ставках і озерах у Європі, Азії і Північній Америці. Птахи зимують на півдні у незамерзаючих водоймах - іноді навіть на великих озерах побіля підніжжя Альп. Червонозоба гагара на Україні зустрічається під час перельотів, але в значно меншій кількості, ніж чорнозоба.

Охорона

Вид набув значного поширення на Крайній Півночі, однак у інших містах чисельність популяцій скорочується у зв'язку зі зміною умов довкілля.