Кулик-довгоніг, ходуличник (Himantopus himantopus, ходулочник)





Himantopus himantopus

Середовище існування/Опис

Кулик-довгоніг, ходуличник (Himantopus himantopus) — прибережний птах ряду Сивкоподібних. Єдиний вид роду в Україні, представлений номінативним підвидом. Багато авторів розділяють вид на 2−4.

Досить крупний кулик (розміром з голуба), з непропорційно довгими ногами і довгим прямим гострим дзьобом. У дорослого птаха у шлюбному вбранні верх голови і задня частина шиї мають мінливе забарвлення, від білого до чорного; у дорослого самця повністю біле оперення голови і шиї буває зрідка; верхня частина спини, плечові пера і крила чорні, з зеленим металічним полиском; решта оперення біла; дзьоб довгий, рівний, чорний; ноги довгі, червоні, у польоті значно виступають за хвостом. У позашлюбному оперенні тім'я і задня частина шиї сіруваті. Молодий птах схожий на дорослого у позашлюбному оперенні, але темно-бурі пера верху з вохристою облямівкою; по краю другорядних і внутрішніх першорядних махових пер проходить вузька біла смуга; дзьоб темно-сірий, основа червонувата; ноги сірувато-рожеві.

Вид –/Рід — Himantopus himantopus
Родина – Чоботарові
Ряд – Сивкоподібні

Довжина тіла: 35-40 см
Розмах крил: 67-83 см
Довжина дзьоба: 6-7 см
Довжина ніг: 18 см
Маса: 170-200 г
Звички: тримаються колоніям
Їжа: комахи та личинки
Звуки: пронизливе „тю-і" і приглушене крякання
Тривалість життя: 12 років

Живлення

На своїх дивовижно довгих ногах ходуличник може ходити по глибоких ділянках, куди інші представники сивкоподібних дістатися не можуть, тому ці птахи практично не мають харчових конкурентів. Ходуличник може годинами бродити по саме черевце у воді, збираючи з її поверхні комах та інших безхребетних, а також водні рослини. У раціон птахів, окрім того, входять також личинки мух, жуки, черв'яки та пуголовки. Дзьоб ходуличника відрізняється від дзьоба шилодзьобки. У останньої дзьоб заломлений догори, птах збирає ним їжу, здійснюючи рухи, що нагадують рухи людини, яка косить траву. Ходуличник, навпаки,скльовує здобич швидким рухом гострого пінцетоподібного дзьоба. Так він ловить бабок, що опинилися на поверхні води, і ручайників. Іноді, під час полювання, ходуличник може підстрибнути вгору або ж занурити у воду всю голову. Цей птах також розшукує їжу в мулі.

Розмноження

Статеве дозрівання: з 2 років
Період гніздування: квітень-липень
Несіння: одне на рік
Кількість яєць: 4
Висиджування: 25 днів

Місця гніздування ходуличника знаходяться поблизу багатих джерел їжі. Птахи зазвичай гніздуються колоніями, що нараховують більше сотні пар. У багатьох країнах цих птахів часто видно у морі, на узбережжях та болотах. Своє гніздо ходуличник будує на фундаменті з маленьких камінчиків, часто на піщаній мілині, тому нерідко здається, що птах, який сидить на лицях, тримається на воді. Гніздом ходуличника може стати поглиблення в землі і чашоподібна споруда з трави і стебел очерету. Після повернення з теплих країн на місця гніздування ходуличники розбиваються на пари. Подружжя проводить разом декілька сезонів.

У період залицяння найбільш активні самки - вони першими роблять кроки у бік вподобаного самця. Самка навесні відкладає від 1 до 4 коричневих яєць. Насиджують кладку батьки поперемінно. Самці ходуличника - дбайливі батьки, які приносять їжу самці, що сидить на яйцях, а потім і потомству. Батьки захищають пташенят від мартинів, ворон та інших хижих птахів, літаючи навколо ворога, привертаючи його увагу номерами повітряної акробатики і видаючи крики, що нагадують собачий гавкіт.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ХОДУЛИЧНИКА

Самець: чорні крила з внутрішнього боку вкриті білим оперенням. Навесні та влітку на білій голові з'являється чорна „шапочка".

Дзьоб: довгий, чорний, прямий. Швидкими рухами дзьоба ходуличник ловить на поверхні води комах та інших безхребетних.

Ноги: непропорційно довгі яскраво-червоні — ноги. Завдяки ним ходуличник може шукати їжу далеко від берега.

Самка: у самки оперення тьмяніше, ніж у самця ходуличника.

Молодий птах: оперення молодого ходуличника має світліше, ніж у дорослих птахів, забарвлення.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ І ПРИЧИНИ ЇЇ ЗМІНИ

Чисельність в Європі становить 37-64 тис. пар. На території України гніздиться біля 8,5-10 тис. особин, у тому числі на Сиваші — 3,5-3,6 тис. пар. Причини зміни чисельності: випасання худоби і розвиток рекреації у місцях гніздування, різкі коливання рівня води у водосховищах, зростання чисельності ворогів (грака, ворони сірої, лисиці, собаки єнотовидного, бродячих собак), деградація кормових і гніздових біотопів через діяльність людини, фактор непокою під час гніздування, створення ставків на місці кормових біотопів, хімічне забруднення середовища.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Жителі Південної Європи іноді приймають за ходуличника його близьку родичку - шилодзьобку. Шилодзьобка однакового зросту з ходуличником, а відрізняється від нього зігнутим дзьобом, голубуватими, коротшими ногами і чорно-білими крилами.

Ходуличникам, що живуть у країнах з жарким кліматом, доводиться охолоджувати яйця, які вони насиджують: перш ніж сісти на яйця, птах змочує пір'я на грудях.

У ходуличника, що сидить на яйцях, ноги зігнуті у вигляді перевернутої літери „V" та складені позаду тіла.

Ходуличник займає друге місце серед птахів по довжині ніг у порівнянні з довжиною тіла. Перше місце в цій категорії належить фламінго.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Гніздовий ареал охоплює південну частину Європи, Південну Азію, Африку (на південь від Сахари), Австралію, Південну Америку, південь Північної Америки. В Україні гніздиться біля Чорного і Азовського морів: по дельтах річок і на лиманах. Мозаїчні поселення трапляються у Волинській, Харківській, Донецькій, Луганській областях, степовій частині Криму. Зальоти відмічали у Полтавській, Черкаській, Київській та інших областях.

Охорона

Включено до Боннською (Додаток ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями, угоди AEWA. Внесений до Червоної книги України (1994, 2009) (статус − вразливий). В Україні знаходиться під охороною у Дунайському біосферному заповіднику, Кримському природному заповіднику (Лебедині острови), Азово-Сиваському НПП, Тилігульскому РЛП, деяких заказниках. З метою більш ефективної охорони слід узяти під охорону гніздові поселення біля водосховища Сасик, Лебединської коси та в окремих місцях Криму, у РЛП «Меотида» обмежити випасання худоби і заборонити появу людей у місцях гніздування. Необхідно створити сезонні орнітологічні заказники у гніздовий період, проводити широкі просвітницькі заходи.





... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вітаю на сайті «Птахи України»