Anser anser

Середовище існування/Опис

Сірий гусак - найбільший зі всіх гусаків, які щорічно прилітають з півночі до Центральної Європи. Оскільки великі зграї цих птахів люблять поласувати сходами зернових, отож землероби вважають їх шкідниками.

Сірий гусак - родоначальник багатьох порід домашніх гусей. Саме ці гуси фігурують у казці „ Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми".

Вид –/Рід — Anser anser
Родина – Качині
Ряд – Гусакоподібні

Довжина: 76-89 см, самець більший за самку
Розмах крил: 147-180 см
Маса: 2,7-4,5 кг
Звички: зграйний, перелітний птах; активний удень
Їжа: трава, паростки зернових, молоді пагони конюшини
Тривалість життя: приблизно 4-5 років

Восени численні зграї гусей перелітають з місць гніздування, розташованих у Скандинавії, Центральній Європі і Середній Азії, на південь. Вони летять клиноподібними зграями, що нагадують своїми контурами літеру „V", і збираються у величезні стада на західному і південному побережжі Європи, де нагулюють жир, випасаючись на лугах уздовж берегів річок або на болотах. Сірі гуси на пошуки їжі вирушають зазвичай вдень, при цьому вони іноді заходять далеко в глиб суші. З наближенням сутінків сірі гуси повертаються до місць нічлігу, які знаходяться на відкритому водному просторі.

У густонаселених районах гусаки поводяться обережніше і на годування виходять уночі, після сходу місяця, а зі світанком знову повертаються на місця відпочинку. Навесні гусаки відлітають назад, на північ, до місць гніздування.

Гуси є групою птахів родини качиних, до яких належать білий гусак, гуменник, білоший і білощока казарка.

Живлення

Сірий гусак харчується травою, щипає листя, молоді бруньки, пагони зернових рослин, скльовує ягоди. Оскільки його травна система розвинена не так добре, як у інших рослиноїдних птахів, він не може отримувати з рослинного корму достатню для його організму кількість поживних речовин. Тому, щоб забезпечити себе необхідною кількістю важливих для життєдіяльності речовин, він вимушений споживати корм у великій кількості. Птахи досить розбірливі в їжі і віддають перевагу ніжним молодим пагонам рослин. Іноді можна спостерігати величезну зграю сірих гусей, яка спускається на свіжоскошене поле пшениці або ячменю і збирає колоски, що залишилися. Гуси люблять і молоді пагони хлібних злаків. Краєчком дзьоба вони щипають найніжніші з них. Землероби вважають сірих гусаків шкідниками.

Розмноження

Статеве дозрівання: з 2-3 років
Період гніздування: березень-травень
Несіння: одне на рік
Кількість яєць: 4-5
Висиджування: 27-28 днів
Вигодовування пташенят: близько 55 днів

Навесні сірі гуси повертаються на свої місця гніздування. Незважаючи на тривалі розлуки під час зимових місяців, вони утворюють пари на все життя.

Птахи зустрічаються біля місць гніздування і скріплюють свій союз складним і дуже гучним шлюбним ритуалом, під час якого особливо відзначається самець. Він раптово піднімається в повітря, після чого сідає на воду, демонструючи таким чином свою силу.

У прибережному очереті самка будує гніздо. Потім вона відкладає від 4 до 5 яєць і насиджує їх протягом 27-28 днів. Самець зазвичай тримається поблизу гнізда. Злітаючи на годування, самка прикриває яйця листям і теплим пухом.

Пташенята гусаків досить самостійні. Вони дуже скоро покидають гніздо і сходять на воду. Сім'я в повному складі зберігається до наступної весни. Восени вся родина вирушає на південь, до своїх місць зимівель.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СІРОГО ГУСАКА

Зграя: летючи, сірі гуси тримаються зграями, шикуючись зазвичай клином, рідше шеренгою. Втомленого ватажка на чолі зграї заміщає інший птах.

Гніздо: знаходиться на землі поблизу водоймища. Сплетено зі стебел і листя очерету.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ГУСАКОМ

Сірий гусак - єдиний представник диких гусаків на півночі Центральної Європи. Взимку численні зграї цих птахів зустрічаються на побережжі річок. Сірий гусак - найбільший і найсильніший зі всіх європейських диких гусей. Він має світло-сіре оперення, міцну шию і великий дзьоб рожевого або ж блідо-тілесного кольору. Його неважко відшукати по звуках низьких тонів, що майже не відрізняються від звуків, що їх видають домашні гусаки.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Дикі сірі гуси є дуже обережними, до них важко наблизитися непоміченим. Цю властивість зберегли й домашні гуси. Вони, як „вартові собаки", ґелґотанням попереджають про появу чужака - всім відомо, як гуси Рим врятували.

Пташенята сірого гусака, що виклюнулися з яєць, матір'ю вважають перше, що вони побачили. Відкриття імпринтінгу було зроблене й досліджене зоологом К. Лоренцом, одним з творців етології - науки про поведінку тварин.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Сірий гусак є одним з найпоширеніших птахів. Місця гніздування цих птахів знаходяться в Центральній і Східній Європі, Скандинавії, Північній Шотландії, Ісландії і на більшій частині Азії.Сірий гусак є одним з найпоширеніших птахів. Місця гніздування цих птахів знаходяться в Центральній і Східній Європі, Скандинавії, Північній Шотландії, Ісландії і на більшій частині Азії. На території України гніздиться скрізь крім більшої частини західних областей та Криму, мігрує скрізь, зимує на півдні країни.

Охорона

Інтенсивний розвиток сільського господарства позбавляє гусаків безлічі природних біотопів, проте птах все ж таки проживає на більшій частині первинного ареалу.