Галагаз (Tadorna tadorna, пеганка)

Середовище існування/Опис

Коли більшість дорослих галагазів величезними зграями відлітають на традиційні місця линьки, деякі пари все ж таки залишаються на місцях гніздування, щоб виростити маленьких пташенят.

Незважаючи на риси, спільні з гусаками та качками, галагаз стоїть ближче до качиних. Галагази живуть у солоних або слабосолоних водах у гирлах річок, також на морському узбережжі, зрідка заходять недалеко в глиб суші, поселяючись на болотах, озерах та штучних водосховищах. Птахи люблять острівні чагарники. Гнізда галагази влаштовують у покинутих іншими тваринами норах або викопують власні. Іноді вони влаштовують гнізда під каменями або в дуплах дерев. У внутрішніх районах суші вибір місць для гніздування розширюється, наприклад, галагази висиджують яйця в скиртах сіна. Але пташенята, що з'явилися на світ у таких місцях, все одно прямують до морського побережжя.

Галагаза не важко впізнати по красивому різноколірному оперенню, коли він разом з іншими качиними годується на морському березі. З інших мов його назва часто перекладається як „земляна качка", оскільки своє гніздо він влаштовує в порожніх лисячих норах.

До підродини входить 13 видів качиних і, зокрема, гусак єгипетський.

Живлення

Ритм життя галагаза пов'язаний з морськими припливами і відпливами. Під час припливу галагаз відпочиває у воді або на березі, а під час відпливу вирушає на огляд мілководних місць, в яких опиняється чимало ракоподібних і молюсків.

Основним кормом галагаза є водорості, проте, крім них, він поїдає також комах, черв'яків і рибу. Галагаз дуже любить серцевидок і равликів гідробій, яких виявляє під водою за допомогою дзьоба. При розтині одного мертвого галагаза в його шлунку було виявлено більше 3 000 гідробій. Галагаз здобуває поживу не лише у воді - він також може викопувати здобич з піску.

Галагаз зазвичай годується на морському узбережжі і рідко коли йде далеко в глиб суші, оскільки він не дуже полюбляє прісні водоймища. Іноді галагазів можна спостерігати навіть на полях неподалік від моря, де птахи збирають насіння та плоди.

Розмноження

Самці галагазів починають розмножуватися, коли їм виповнюється 4-5 років, в той час як самки здатні відкладати яйця вже з 2 років. Галагази - моногамні птахи, які створюють пари на все життя. Шлюбні танці галагазів можна спостерігати навесні на морському узбережжі. Іноді до самки залицяється відразу 8-9 самців. Після ряду поєдинків визначається переможець, який стає „чоловіком" качки. Під час залицяння самець витягає шию, киває головою і попискує, а в кінці вистави розкланюється. Потім пара галагазів вирушає на пошуки місця для гнізда, яке може знаходитися досить далеко від місця годування. Нерідко галагази утворюють гніздові колонії. Їхні гнізда розташовані зовсім поряд, і, оскільки у птахів яскраво виражений інстинкт охорони території, між ними трапляються бійки. Самка вистилає нору травою та пухом, потім відкладає до 18 яєць, які насиджує протягом 30 днів. Пташенята вилуплюються добре розвиненими і відразу ж слідують за матір'ю у воду. Батько пильно стежить за їх безпекою. Декілька тижнів пташенята живуть та годуються поблизу гнізда. Іноді пташенята галагаза різних пар об'єднуються у зграйку, так званий „дитячий садочок", який спільно охороняється батьками. У віці 6 тижнів галагази починають самостійне життя.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАЛАГАЗА

Самець: забарвленням майже не відрізняється від самки. Він більший за самку. Насичений зелений колір оперення на голові та шиї контрастує з чорним, темно-рудим і білим пір'ям, що вкриває інші частини тіла.

Самка: на голові більше білого пір'я, а темно-рудого на грудях, навпаки, менше. Відсутня червона бляшка на дзьобі.

Гніздо: самка відшукує зручну земляну нору або сама викопує її недалеко від берега. Нора вистилається травою і пухом.

Яйця: самка відкладає зазвичай 8-12 яєць, які вона насиджує протягом 28-30 днів.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ГАЛАГАЗОМ

Галагази часто зустрічаються в місцях впадання річок в моря і у прісних водоймищах, розташованих неподалік від морського узбережжя. Галагаз населяє майже весь європейський морський берег. Цей птах є значно більшим за звичайну дику качку. Галагаза легко впізнати по червоному дзьобу і різноколірному оперенню. У польоті галагаз рідко змахує крилами - цим він дуже нагадує гусака.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Галагаз, якому не вдалося відшукати придатного для гнізда місця, відкладає яйця в чуже гніздо. Іноді декілька самок кладуть яйця в одне гніздо, господині якого доводиться вирощувати навіть до 32 пташенят.

Галагази мають риси, характерні як для гусаків, так і для качок. Подібно як і гусаки, вони, наприклад, утворюють постійні пари, харчуються в основному рослинною їжею, і більшу частину життя проводять на суші. Подібно до качок, галагази линяють двічі на рік, а також виконують шлюбні танці, які є характерними і для качок.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Галагаз поширений в приморських районах Європи, в Передній і Середній Азії. Останнім часом він почав з'являтися в континентальній частині Європи. Зимує на побережжях Європи, Північно-Західної Африки і Китаю. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид приморських районів; залітний на решті території.

МІГРАЦІЇ

Більшість галагазів веде осілий спосіб життя, але раз на рік дорослі особини відправляються до місця загального збору, де у них відбувається линька. Європейські галагази для цього прилітають на узбережжя Німеччини і Нідерландів, а також у затоку Бріджуотер, що у Великобританії. У деяких районах спостерігаються величезні скупчення галагазів. Першими на місця линьки прилітають самці, трохи пізніше -самки. Під час линьки вони не можуть літати. Птахи тримаються разом доти, доки в них не відросте махове пір'я. Ця поведінка не має певного пояснення, можливо, разом галагази почувають себе в безпеці.

Охорона

Після значного спаду в XIX столітті у наші дні чисельність галагаза збільшується. Галагаз освоює нові території у внутрішній частині континенту.