Бугай (Botaurus stellaris, большая выпь)





Botaurus stellaris

Середовище існування

Ареал бугая охоплює Євразію та Африку. Деякі перелітні популяції гніздяться в помірному кліматичному поясі, а з настанням зимового холоду відлітають на південь. Популяція, що гніздує в Центральній Європі, часто проводить зиму на півдні рідного континенту або в Північній Африці. Азіатські популяції бугаїв не полишають на зиму свого континенту, а тільки перелітають у місця з більш м’яким кліматом. Осілі популяції бугаїв мешкають в деяких регіонах Північної та Південно-Східної Африки. Зазвичай птахи розселюються на широких заболочених місцевостях з обов’язковою наявністю очеретових заростей. Це можуть бути болота, береги озер і ставків, зарослі береги тихих річок. Побачити бугая у дикій природі, незважаючи на її великі розміри, дуже нелегко. Майже все своє життя цей птах проводить у заростях очерету, камуфляжне забарвлення і характерна вертикальна захисна поза роблять бугая майже невидимим серед стебел очерету, що дуже ускладнює спостереження за ним та вивчення біології даного виду. На території України бугаї – це гніздові, перелітні птахи. Лише деякі особини залишаються на зиму біля Дніпра чи Дунаю.

Опис

Вид – Бугай (Botaurus stellaris)
Рід – Справжній бугай (Botaurus)
Родина – Чаплеві (Ardeidae)
Ряд – Лелекоподібні (Gressores)

Довжина тіла – 70-80 cм
Розмах крил – 125-135 см
Вага – 600-900 г
Тривалість життя – до 8 років

Загальний тон оперення палево-коричневий з темними смужками і крапинками. На спині смужки більш часті та яскраві, ніж на черевці. Махові пера руді, як іржа. Тім’я майже чорне. Крила широкі, заокруглені. Тіло досить масивне. Шия довга і дуже пластична. Очі дуже широко розставлені, мають оранжеві райдужки. Дуже сильний та гострий кинжалеподібний дзьоб має жовтувате забарвлення, стиснутий із боків. Досить довгі ноги вкриті зеленувато-жовтими лусками. На довгих пальцях розміщені гострі кігті.

Спосіб життя

У сезон гніздування бугай займає певну ділянку. Кожен самець визначає кордони своїх володінь та запекло оберігає їх від вторгнення суперників. Поза гніздовим сезоном бугай веде життя відлюдника-самітника в гущині очерету. Літає бугай рідко, тримаючись низько над віниками очерету. Швидкий, ширяючий політ цього птаха трохи нагадує політ сови. У летючого бугая добре помітні заокруглені крила і витягнуті назад ноги; іноді птах видає на льоту гучні каркання. Пересуваючись сушею, бугай спритно пробирається в гущині очерету і швидко залазить на високі стебла очерету, а у випадку загрози займає характерну захисну позу: нерухомо завмирає із щільно притиснутим до тіла пір’ям і вертикально витягнутою шиєю. Його вузький силует зливається з навколишнім очеретом, а заради ще більшої схожості птах повільно розкачується з боку в бік, ніби пучок сухих стебел на вітрі. Не зводячи очей із джерела загрози, бугай повільними, ледь помітними кроками намагається зникнути з горизонту і при цьому незмінно демонструє ворогу своє смугасте черевце. Від надто наполегливого агресора птах відбивається ударами міцного дзьоба і тільки в найбільш екстремальних ситуаціях рятується втечею. Видивляється здобич бугай, повільно розходжуючи очеретом, але не менш вміло полює із засідки, вбиваючи жертву миттєвим ударом дзьоба. Його здобиччю стають дрібні рибки, амфібії, комахи, їх личинки та інші безхребетні. Бугай не втратить нагоди розорити чиєсь гніздо, але більш за все на світі він полюбляє вугрів: від його гострого дзьоба цих змієподібних риб не рятує навіть дуже слизька шкіра. Найбільш сприятлива пора для полювання бугая починається одразу після сходу сонця.

Розмноження

У березні самці бугаїв починають вабити подруг на свою територію. Про свою присутність самець сповіщає голосним криком, який вночі та по вечорах розноситься дуже далеко. Шлюбний призив самця посилюється резонатором стравоходу, через це нерідко порівнюється з ревом бика. Такі звуки призначені не тільки для приваблювання потенційних партнерок, а й для відлякування суперників. Варто тільки непроханому гостю перетнути кордон чужої території, як хазяїн тут же кидається у бійку. Протягом всього гніздового сезону один самець може мати одну або кілька партнерок. Якщо тільки одна самиця вирішить створити з ним сім’ю, тоді самець буде разом з нею вигодовувати пташенят. Якщо ж набереться цілий гарем, то годувати потомство будуть тільки самиці. Самиці однієї родини будують гнізда в межах території самця на відстані не більше 15-20м одне від одного. Самиця або партнер будують гніздо із сухих стебел очерету, вистилаючи лоток м’якими частинами рослин. У квітні-травні самиця відкладає 5-6 яєць із матовою шкаралупою оливково-бурого кольору та самостійно насиджує кладку протягом 25-26 днів. Перші дні мати годує пташенят напівперетравленою їжею, відригуючи її просто у дзьоби малят, а пізніше викладає корм на край гнізда. У 15-20 днів пташенята залишають гніздо, але все ще тримаються поблизу. Поки самиця займається пошуками харчів, молодь ховається серед очерету і завмирає у звичну позу за першої ж ліпшої небезпеки. У 50-55 днів пташенята злітають і стають повністю самостійними.

Охорона

Найбільш серйозну загрозу існуванню бугаїв становить господарська діяльність людини. Меліорація земель, яку неодмінно супроводжуватиме пониження рівня ґрунтових вод, призводить до зникнення великих заростів очерету. Забруднення вод, спуск води зі ставків та інших водойм з наступною очисткою дна та випалюванням очерету також залишає бугаїв без природного середовища існування, і у багатьох регіонах вони зустрічаються все рідше. На початку ХХ століття бугаї повністю зникли з території Великої Британії. Тільки нещодавно вони з’явилися там знову, але їх популяція все ще мізерна.





... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вітаю на сайті «Птахи України»